Ніла Іваненко 
Такого висновку дійшла команда дослідників з Меморіального університету Ньюфаундленда (Сент-Джонс, Канада).
Зазвичай старіння завдає шкоди пам’яті. Імена, події та часові рамки можуть згодом дещо розмитися, навіть якщо в людини не діагностовано деменцію або будь-яке інше неврологічне захворювання.
А тим часом нове дослідження довело, що здатність згадувати улюблені фрагменти музики може зберігатися навіть у старості. На думку вчених, унікальні зв’язки, які люди встановлюють з музичними звуками, можуть стати будівельним блоком, що допоможе пацієнтам з нейродегенеративними захворюваннями створювати нові спогади.
Про що дізналися дослідники
Науковці залучили до дослідження, що проходило за участю Симфонічного оркестру Ньюфаундленда, 90 здорових осіб віком від 18 до 86 років. Добровольців попросили прослухати три різні композиції у виконанні оркестру: «Маленьку нічну серенаду» В. А. Моцарта та дві нові експериментальні п’єси, замовлені спеціально для дослідження у Школі музики Ньюфаундленда. Перша п’єса під назвою Pirate Waltz мала приємне звучання, подібне до класичного. Тоді як друга п’єса під назвою Unexpectedly Absent містила атональні, різкі звуки, розповіло видання Popular Science.
Перед виконанням кожного твору оркестр грав провідну тему, що є в кожній композиції. Слухачів просили запам’ятати цю тему. А коли твір було виконано повністю, слухачам пропонували натискати кнопку, щойно вони знову чули провідну тему з нього, яку виконував соліст-інструменталіст. Виявилося, що вісімдесятирічні учасники можуть визначати теми так само точно, як і молоді.
«Загалом ми не виявили істотного впливу віку на завдання розпізнавання теми музичного твору», – написали згодом учені у звітній статті.
Загалом учасники значно краще згадували тему з твору Моцарта, ніж із двох нових композицій. А щодо двох нових п’єс, то група ліпше пам’ятала тему з першої.
«Відсутність ефекту віку дає обнадійливі докази того, що різноманітні музичні сигнали можуть стимулювати когнітивні підсистеми, покращуючи кодування і подальше розпізнавання», – зазначили дослідники.
Слухачі точно визначали тему з твору Моцарта, яку чули в минулому. І це минуле виконання закодувалося глибоко в їхній пам’яті. Автори статті припустили, що музичні мелодії можуть виступати як «когнітивна основа», що допомагає формувати та зберігати нові спогади.
«Це дослідження ще раз доводить користь використання музики як засобу когнітивної підтримки та навчання людей похилого віку, пропонуючи докази того, що пам’ять розпізнавання не залежить від віку в ситуації реального прослуховування», – зауважили дослідники. Відповідно, розпізнавання музики можна вважати сильною стороною, на яку можна «нарощувати» інші аспекти згадування в умовах реабілітації пацієнтів з когнітивними розладами.
Теоретично дослідження передбачає, що нові слова чи концепції можуть легше запам’ятовуватися з часом, якщо вони поєднуються з музичним спогадом.
Результати дослідження опублікував журнал PLOS ONE.
Фото: pexels.com
