Ніла Іваненко 
Жінки-воїни із грецьких міфів могли існувати направду. На підтвердження цього вчені раз у раз знаходять нові артефакти, пов’язані з амазонками. Знана британська історикиня Беттані Г’юз розповіла про могили бронзової доби з рештками амазонок, виявлені неподалік азербайджанського міста Нахічевань.
Під час розкопок археологи натрапили, зокрема, на останки жінок-лучниць з отриманими в боях шрамами, сказала пані Г’юз.
Згідно з міфами Стародавньої Греції, амазонки були грізними жінками-воїнами, котрі мешкали на краю світу. Геракл отримав чарівний пояс амазонської цариці Іпполіти в одному зі своїх 12 подвигів. Тоді як Ахілл убив іншу царицю амазонок – Пентесілею – та закохався в неї, коли побачив під шоломом її прекрасне обличчя.
Ці кочівниці їздили верхи на конях та вміли віртуозно стріляти з лука. Вони билися та полювали не гірше за чоловіків. Упродовж довгої історії їхні образи були оповиті міфами, розповіло видання The Guardian. Однак археологи виявляють дедалі більше доказів того, що ці відважні жінки справді існували.
Про що дізналися дослідники
Розкопки некрополя в Азербайджані показали, що жінки були поховані зі зброєю, зокрема, з гострими, як бритва, наконечниками стріл, бронзовим кинджалом та булавою. Також при них знайшли прикраси, з-поміж яких було намисто із сердоліку. «Сердолік – напівкоштовний камінь. Ним володіли верховні жриці або богині. Тож це ознака жінки зі статусом, так само як і булава», – зауважила історикиня.
Археологи дійшли висновку, що це могли бути жінки-амазонки, які жили 4000 років тому. Ці грізні пані пишалися своєю спільнотою, вільною від чоловіків, та славилися своєю майстерністю на полі бою. Особливо – досконалим володінням луком та стрілами.
Як зазначила Беттані Г’юз, ці докази стають ще важливішими, якщо їх пов’язати з більш ранніми знахідками. У 2019 році вчені виявили останки чотирьох жінок-воїнів, похованих з наконечниками стріл і копій. А у 2017 році вірменські археологи розкопали останки жінки, яка померла від бойових поранень: в її нозі стирчав наконечник. Ще раніше, на початку 1990-х, неподалік від кордону з Казахстаном дослідники знайшли останки жінки, похованої з кинджалом.
«Цивілізація не складається з однієї могили, коли говоримо про культуру, яка перетинає Кавказ і Степ, про що свідчили стародавні останки», – сказала науковця.
За деякими скелетами видно, чим саме займалися в житті ці жінки. Як сказала Беттані Г’юз: «Їхні пальці викривлені, тому що вони часто використовували стріли». За її словами, кістки тазу свідчать про тривале перебування цих жінок в сідлі: «Ці кістки сформовані певним способом життя».
Спогади про амазонок Кавказу ще доволі свіжі
Знахідки будуть представлені в новому серіалі «Скарби світу Г’юз», що у квітні вийде на Channel 4. Один з епізодів – «Шовковий шлях і Кавказ» – присвячений тій частині світу, яка протягом століть була свідком припливів та відливів різних культур та цивілізацій.
У фільмі історикиня розповість про свою подорож до гірського села Хіналіг на Великому Кавказі, що є найвисотнішим поселенням Європи. У ньому проживає 2000 людей, і воно є таким віддаленим, що, «здається, загубилося в часі», зазначила пані Г’юз. І додала, що місцевою мовою цього села не говорять більше ніде у світі.
Це поселення існувало ще з бронзової доби. Місцеві зазначали, що в давні часи тутешні жінки маскувалися за допомогою шарфів під чоловіків. Такі історії передаються в цій місцині з покоління в покоління.
А ще мешканці села цікавим чином відреагували на розповідь Беттані Г’юз про амазонок. Вони сказали, що всі їхні бабусі воювали, коли «всі чоловіки пішли зі стадами». Жінки завжди закривали обличчя, коли билися, щоб люди не знали, якої вони статі.
Фото: pixabay.com
