Інна Тихонова 
Багатьом знайомий цей дивний дисонанс: тепла та сонця – більше, а енергії та настрою – менше. Що стоїть за безпричинною зміною емоцій, дратівливістю, безсиллям, неможливістю зосередитися і розслабитися?
Синдром тривожності
Цю весняну проблему без фізичних показань до лікування не можна вважати «надуманою». За деструктивними психічними реакціями ховаються невидимі процеси, що блокують працездатність. Ви з героїчним зусиллям примушуєте себе вийти з дому, але повертаєтеся з півшляху до мети в незрозумілому збентеженні та поганому передчутті. Спустошено скасовуєте плани і валитеся на подушку замість виконання «купи справ». Вас навіть не так лякають наслідки «прогулу», як це несумісне зі спілкуванням та вирішенням завдань загадкове самопочуття. Психологи називають його синдромом тривожності.
На відміну від фізіологічної тривоги, здорової реакції на реальну передумову, тривожність є занепокоєнням неусвідомленим. Якщо перший стан мобілізує ресурси організму на запобігання небажаній ситуації, то другий, навпаки, дезорганізує: людина впадає в ступор, не в змозі прийняти найпростіше рішення – вийти за поріг чи залишитися вдома.
«Весняна турбулентність» може ускладнювати життя розсіяністю, забудькуватістю, занепадом сил, мігренню, дратівливістю, безсонням, прискореним серцебиттям та психосоматикою. Пацієнти приходять до лікаря зі скаргами на біль у спині, попереку, шлунку або серці, а їх направляють до невропатолога, психіатра та психолога. І саме «знавці душі» знаходять причини симптомів, що безпосереднього стосунку до їх сфери не мають: ті ж самі м’язові затиски виявляються наслідком хронічного стресу та постійної напруги.
Зона ризику
До весняного тривожного розладу є схильними володарі нестабільної психіки. Комфортне самопочуття їм забезпечують звичний життєвий ритм та знайомі ситуації. Пристосувавшись до монотонного консерватизму зими, навесні такі люди «губляться» від підвищення інтенсивності нових завдань. Це пов’язано не тільки з діловою та громадською активізацією в дану пору року. Спровокувати панічні атаки здатні навіть зміна раціону, погоди і сезонного гардеробу. Тригерами раптових нападів тривожності й дезорієнтації можуть стати підвищення сонячної активності та розквіт природи. Пекучі промені і цвітіння рослин становлять важке випробування для людей зі світлобоязню та пилковою алергією.
Міжсезоння стає спусковим механізмом для розвитку неврозів у невпевнених, вразливих, емоційних людей та пацієнтів із хронічною втомою. Трудоголік, перфекціоніст і людина з сумнівами щодо себе однаково підвищують власний градус стресу страхом втратити контроль над подіями і не впоратися з викликами.
Тривожність виявляється у нав’язливих думках про справлене враження і песимістичних очікуваннях, помилковому відчутті негативної оцінки і ворожості світу особисто до вас. Мінорний настрій при цьому поєднується із прагненням бурхливої діяльності. Люди стають метушливими та нетерплячими, погано сплять, не можуть спокійно триматися («танцюють» пальці та коліна, посмикуються руки, ноги, вилиці чи око). Одні намагаються приховати наростаючий неспокій надмірною балакучістю, інші відсторонюються і впадають в апатію, треті демонструють агресію з нікчемного приводу. Подразниками можуть стати неприємні звуки: телефонні дзвінки, гучна розмова, дитячий вереск, виття сирени або сигналізації, включений телевізор та деструктивна музика.
Невроз чи дистонія?
Подібним «весняним» синдромом можна назвати вегетативну дисфункцію. Якщо невроз є розладом центральної нервової системи, то вегето-судинна дистонія – це збій вегетативної нервової системи. Тривожність – їхня спільна риса. Симптоми виявляються у комплексі, оскільки одне порушення викликає інше.
Хворий має справу зі слабкістю, млявістю, стомлюваністю, дратівливістю, занепокоєнням, плаксивістю та гострою чутливістю до зміни погоди. При ВСД порушується режим сну та неспання, спостерігаються нічні здригання, запаморочення, стрибки тиску, болі у ребрах, спині та шиї, в ділянці серця, кишківника та шлунку. Деякі випадки ВСД ускладнюються ознаками розладу психіки. Дереалізація в анамнезі – це реакція мозку на стрес, коли навколишнє сприймається віддаленим і нереальним.
Ускладненням ВСД може стати вегетативний криз – раптовий напад із масивним збоєм системи: пітливістю, сонливістю, блідістю, почуттям нестачі повітря, панічними атаками (відчуттям близького кінця), тахікардією, різким підвищенням та зниженням артеріального тиску. В такому стані людина повністю втрачає працездатність: може навіть ледь промацуватися пульс.
Причини потрібно шукати в спадковому факторі (ВСД дається взнаки з раннього віку), перенесених інфекціях та інтоксикаціях, перевтомі, хронічних стресах і психоемоційних навантаженнях. За статистикою, з ВСД знайомі до 80% землян, і кожен третій потребує кваліфікованого лікування.
Що робити при загостренні?
Вегетативні та нервові збої потребують профілактики та корекції: навесні й восени такі пацієнти мають бути в полі зору лікаря. У курсі терапії – магнітна стимуляція, масаж та ЛФК. Хворим прописуються препарати для зміцнення нервової системи, нормалізації балансу вітамінів і мінералів. Разом із вітамінним комплексом, призначаються антидепресанти, транквілізатори, спазмолітики та нейролептики.
При тремтінні тіла, онімінні рук і ніг, мігрені, серцебитті і тривожності необхідно розслабити м’язи спини та плечей, зайнявши зручне положення і прийнявши заспокійливе або снодійне. Випийте теплий чай із медом та лимоном, настій м’яти, меліси, ромашки лікарської або кореня валеріани. Весняне загострення полегшується трав’яними чаями, свіжими соками і морсами. Рекомендація лікарів – достатнє пиття: від 1,5 л чистої (краще натуральної мінеральної) води на добу.
Корисною є ходьба із заплющеними очима, навшпиньки, з поворотами тулуба, обертанням кистей та круговими рухами рук. Потрібно частіше вибиратися на свіже повітря, плавати, вести помірний спосіб життя та правильно харчуватися: вибирайте продукти з високим умістом заліза, калію та магнію.
Припиніть жити на шкоду своєму здоров’ю. Позбавтеся тягаря надмірної відповідальності та задоволення чужих очікувань. Замініть у своїх налаштуваннях «треба» на «хочу». Психологи вчать прислуховуватися до власних бажань. Не турбуйтеся через дрібниці і звільніться від світової скорботи: людство завжди матиме проблеми, а ваше життя – обмежене. Особисті переживання нічого не виправлять. Жалкуючи про минуле і турбуючись про майбутнє, ми втрачаємо радість від сьогодення. Намагайтеся отримувати задоволення від того, що цікавить тут і зараз.
Фото: pexels.com
