Ніла Іваненко 
Птахи змушені відхилятися від своїх звичних траєкторій польоту на сотні кілометрів, рятуючись від війни.
Тисячі великих підорликів (Clanga clanga, хижі птахи з родини яструбових), маршрути весняної міграції яких проходять через Україну, були вимушені змінити їх через війну, яку 24 лютого 2022 року розв’язала росія. Тепер вразливі птахи відхиляються від традиційних траєкторій аж до 250 кілометрів.
Підорлик великий (Clanga clanga) – хижий птах, як і решта орлів, належить до родини яструбових (Accipitridae). Українська народна назва – орел-скигляк.
Команда орнітологів з Університету Східної Англії проаналізувала дані GPS стосовно міграції 19 великих підорликів з Греції та Східної Африки на початку весни 2022 року – лише за кілька тижнів після початку війни. Науковці виявили, що птахи не лише робили великі обльоти, але й скорочували кількість зупинок для відпочинку або взагалі уникали їх. За свідченням дослідників, хижим птахам тепер потрібно більше часу та енергії, щоб дістатися місць розмноження.
«Це схоже на те, якби ви бігли марафон, але у вас не було перерв на воду. А насамкінець хтось попросив би вас пробігти додаткові сім чи вісім миль», – зазначив співавтор дослідження Чарлі Рассел.
На думку науковців, така ситуація може затримати розмноження, оскільки орлам потрібно більше часу для відновлення сил, і вплинути на шанси виживання дитинчат.
Команда порівняла нові шляхи із 65 траєкторіями, зареєстрованими у 20 птахів протягом 2018-2021 років. Результати показали, що після початку війни орли додатково пролітали в середньому 85 кілометрів. А один орел додав до свого маршруту аж 250 км.
Після початку війни подорож великих підорликів тривала в середньому на 55 годин довше, ніж раніше. Причому швидкість польоту самців була нижчою, ніж до початку воєнних дій. Перед війною на території України зупинялися, аби перепочити, 90 відсотків птахів. А після вторгнення росії це робили лише 32 відсотки сміливців, розповіло видання The Guardian.
Команда заявила, що найбільші відхилення від міграційних шляхів спостерігалися там, де військова активність була вищою. Однак, за словами Рассела, відстань цих відхилень була різною. У той час, коли один орел на прізвисько Боровець летів через Київ попри інтенсивні бої, другий, відомий як Дениса, змінив маршрут, пролетівши за кілометр від вибухів та боїв на околицях міста.
«Це не означає, що птахи щоранку перевіряють новини, аби з’ясувати, куди їм слід або не слід літати під час міграції», – сказав Чарлі Рассел.
Він зауважив, що результати дослідження не варто недооцінювати, адже через війну орли зазнають під час періоду розмноження неабиякого стресу. Тож орнітологам украй важливо розробити поствоєнні сценарії з підтримання та відновлення популяцій великих підорликів.
Доктор Джош Мілберн, філософ з Університету Лафборо (експерт з етичних питань, пов’язаних з тваринами та війною), вважає, що це дослідження розширило знання про негативні наслідки війни в Україні для домашніх та диких тварин.
Результати дослідження опублікував журнал Current Biology.
Фото: pexels.com
