Ніла Іваненко 
На думку вчених, у майбутньому сімейні вечері будуть малолюдними та значно спокійнішими. У середньостатистичної людини буде більше бабусь і дідусів, але менше двоюрідних братів і сестер. Так вважають науковці з Інституту демографічних досліджень Макса Планка (Німеччина).
Аналізуючи демографічні тенденції, вони констатували, що родини стають дедалі меншими. Якщо 1950 року в середньостатистичної 65-річної мешканки планети був 41 живий родич, то 2095-го їх буде лише 25. Зміниться і структура сімей. Бабусі, дідусі, прабабусі та прадіди житимуть довше, а дітей в сім’ях народжуватиметься менше.
Про що дізналися вчені
Науковці давно стурбовані тим, що зниження рівня народжуваності та збільшення тривалості життя можуть призвести до старіння населення. Однак раніше вчені не вивчали, як ця тенденція вплине на структуру сімей, зазначив провідний автор дослідження Дієго Альбурес-Гутьеррес.
Він та його колеги проаналізували історичні та прогнозні дані з доповіді ООН стосовно демографічних перспектив світу на 2022 рік. Щоб зрозуміти, як можуть змінитися сім’ї, команда зосередилася на умовній постаті середньостатистичної 65-річної жінки.
Аналіз показав, що розмір її сім’ї неухильно скорочуватиметься у всьому світі протягом наступних 70 років. Причому це скорочення буде найпомітнішим у країнах Латинської Америки та Карибського басейну. У цих регіонах родина 65-річної жінки скоротиться з 56 живих родичів (як це було в 1950 році) до лише 18,3 у 2095-му. Тобто на 67 відсотків.
А тим часом розміри родин у Європі та Північній Америці, де рівень народжуваності вже дуже низький, залишаться практично незмінними. Різниця між розмірами сімей у різних країнах, ймовірно, скоротиться з наближенням до кінця століття, розповіло видання Daily Mail.
1950 року різниця між пересічною родиною 65-річної жінки у країнах Латинської Америки/Карибського басейну та Європи/Північної Америки становила 31 відносний показник. Однак до 2095 року, за прогнозами дослідників, найбільший розрив між сім’ями будь-яких двох регіонів становитиме лише 20 живих родичів.
Ці тенденції простежуються й на рівні окремих країн
У 1950 році середня зімбабвійська жінка, що наближалася до 65-річного віку, могла розраховувати на те, що матиме 82 живих родичів. Тоді як 2095-го в її ровесниці та краянки їх буде лише 24,1. А тим часом у середньостатистичної 65-річної жінки в Італії, де сім’ї є найменшими у світі, кількість живих родичів впаде з 18 до 12,7.
Проте сім’ї зміняться не лише за розміром, але й за «конфігурацією родичів», зазначили дослідники. Середня сім’я майбутнього складатиметься зі значно меншої кількості двоюрідних братів, племінниць, племінників та онуків. Проте очікується, що кількість бабусь та дідусів, прадідів та бабусь різко збільшиться.
Науковці кажуть, що цей зсув обумовлений балансом чотирьох факторів: зниженням дитячої смертності, збільшенням тривалості життя, зниженням народжуваності та затримкою народжуваності.
У той час як через зниження дитячої смертності в родинах виросте кількість братів і сестер, а також кузин та кузенів, нижча і пізня народжуваність зменшить цей показник.
Аналогічним чином, збільшення тривалості життя підвищить ймовірність того, що люди житимуть досить довго, щоб стати бабусями, дідусями, прадідами та бабусями. Проте низька та запізня народжуваність знизить ймовірність того, що хтось проживе досить довго, аби стати бабусею та дідусем.
На думку дослідників, ці прогнози мають тривожні наслідки для охорони здоров’я майбутнього. Приміром, для будь-якої 65-річної людини доступність родичів, які можуть забезпечити їй догляд та підтримку, у 2095 році буде значно нижчою.
«Оскільки вікова різниця між людьми та їхніми родичами збільшується, родини будуть не лише меншими, але й старшими», – резюмував Дієго Альбурес-Гутьеррес.
Результати дослідження опублікував журнал PNAS.
