Зелена цибуля: молода сила

Зелена цибуля містить унікальний вітамінно-мінеральний комплекс, припасований природою як запас харчування для забезпечення розвитку пагонів. При щоденному вживанні цей обов’язковий компонент весняного раціону дозволить організму швидко набрати форму після зимового вітамінного голоду.

Що це таке?

Всі види цибулі належать до спаржецвітних рослин сімейства Амарилісових. Зеленою або салатною цибулею називаються деякі види роду Allium, де в їжу вживається не підземна цибулина, а трав’яниста надземна частина рослини з більш м’яким смаком, ніж у цибулини. Таке торгове та кулінарне найменуванням зазвичай мають молоді рослини, зібрані до формування цибулини або після появи цибулини невеликого розміру.

Крім зеленої частини звичної нам ріпчастої цибулі, в їжу використовується зелень інших різновидів зеленої цибулі: черемша, шніт-цибуля (скорода), цибуля-шалот, цибуля-батун (валлійська цибуля), цибуля-порей, китайська цибуля тощо. До повного розвитку цибулини використовується в їжу листя (т. зв. перо), що росте просто з неї. Зелені пера можуть бути пласкими чи трубчастими (порожніми усередині). Залежно від сорту, тонке, соковите і довге листя може мати різний розмір: іноді пера досягають метрової висоти.

Цибулеве перо з округлою білою основою відрізняється гострим і пекучим смаком та пряним ароматом (за рахунок ефірних олій). Ця зелена маса і вважається овочем. Його можна споживати як у сирому вигляді, так і приготованому (термічно обробленому). Навесні краще використовувати в їжу сиру зелену цибулю як джерело вітамінів.

Еліксир здоров’я

Користь зеленої цибулі є відомою людству з давніх-давен. Ще древні римляни, греки, єгиптяни та китайці використовували цю овочеву культуру для відновлення життєвої енергії та підготовки до інтенсивних фізичних витрат. Цибульний сік усуває слабкість, підвищує імунітет та зміцнює дух. Цей овоч зменшує стрес, підтримує серце і піднімає рівень чоловічого статевого гормону тестостерону, відповідального за відвагу та витривалість. Стародавні легіонери не виходили без такої підзарядки на поле бою і намащували тіло природним антибіотиком для підвищення тонусу та запобігання мікробному зараженню ран.

Зелена цибуля має антибактеріальну, ранозагоювальну, тонізуючу, сечогінну, антисклеротичну, протипухлинну і загальнозміцнюючу дію. Фосфорна кислота у складі пряного пера сприяє поліпшенню якості крові. Зелена цибуля чистить кров, знижує артеріальний тиск, запобігає утворенню тромбів і зменшує ризик розвитку інфаркту. Цей цінний овоч покращує обмінні процеси, регулює ліпідний обмін та знижує рівень холестерину в крові. А насиченість амінокислотою L-триптофаном пояснює седативний ефект цибулі як натурального заспокійливого засобу (цибулевий салат на вечерю обіцяє міцний сон).

Цибулевий сік лікує захворювання статевої сфери, виводить пісок при сечокам’яній хворобі, усуває набряклість та видаляє з організму токсини. Зелена цибуля покращує зір, зміцнює зуби і має відхаркувальну дію. Вона є ефективною проти простудних захворювань і грипу. Корисні речовини у складі зеленої цибулі м’яко стимулюють роботу підшлункової залози та печінки: цибулеве пір’я спонукає організм до більш активного вироблення травних ферментів. А ще регулярне вживання зеленої цибулі знижує шанси захворіти на онкологію.

Елементна база

Речовина з протираковою властивістю у складі цибульного пера –  антиоксидант кверцитин. Крім нього, продукт містить зеаксантин, лютеїн, золу, пектини, флавоноїди, ефірні олії та органічні кислоти. У його складі є важливі мінерали: магній, кальцій, залізо, мідь, марганець, молібден, кобальт, сірка, рубідій, бор.

За вмістом вітаміну К молоді пагони цибулі перевершують інші овочі. У 150 г зеленого пера міститься добова потреба в бета-каротині, вітамінах С та А. Також в зеленій цибулі є вітаміни Е, Н, РР та групи В. Збалансований вітамінно-мінеральний склад сприяє нормальній роботі всіх органів.

Цибуля на 93% складається з води. Клітковини в ній менше, ніж білків (0,9% проти 1,3%). У поживному складі зеленого пера лідирують вуглеводи (4,5%), а жирів там немає взагалі. Тож зелена цибуля має обмежену калорійність: лише 19 ккал. Як безпечну дозу фахівці з харчування рекомендують вживання 70-100 г зеленої цибулі на день.

Кулінарне використання

Зелена цибуля принесе користь у складі салатів, супів чи соусів. У популярного в азійських рецептах лука-шалота перед використанням в їжу прийнято видаляти нижнє листя (0,5 см прикореневої частини).

Філіппіни

На півдні країни зелену цибулю розтирають у ступці разом із пекучим перцем та імбиром. Це інгредієнти для місцевої гострої приправи до смажених страв. Приправа палапа буває двох видів – сухою або вологою. У першому варіанті зелену цибулю обсмажують із кокосовою стружкою. А ще азіати роблять із зеленого пера цибулеву олію: подрібнену зелену цибулю попередньо обварюють і емульгують у маслі.

В’єтнам

У національній кухні в’єтнамців ферментована салатна цибуля використовується в новорічній страві dưa hành, що готується до свята Тет – тамтешнього Нового року. Соусна приправа mỡhành (зелена цибуля, обсмажена в олії) входить так само до складу страв cơm tấm, cà tím nướng, bánh іт та ін. Основним інгредієнтом салатна цибуля є навіть у в’єтнамській рисовій каші cháo hành. Ця страва має особливе призначення: її готують для домашнього лікування застуди.

Японія

Місцеву багатоярусну цибулю (вакегі) японські кулінари використовують у густому соусі, що його подають до соєвого сиру тофу як топінг (тобто приправу чи завершальний смаковий інгредієнт).

Індія

Індійці їдять зелену цибулю у сирому вигляді. Як закуску там готують страву чатні, до складу якої, крім сирої зеленої цибулі, входять м’ята та коріандр.

Іспанія

Каталонська зелена цибуля кальсо (сalçot) використовується в місцевій страві кальсотада. Обсмажену на грилі цибулю-кальсо каталонці вмочують у соус ромеско або сальвічада і їдять цю смакоту у великій кількості.

Великобританія

Жителі Сполученого Королівства додають нарізану зелену цибулю у страви з картоплі – пюре або салат. Ці овочі взаємно збагачують смаки один одного.

Мексика

Популярна національна страва себольїту – це підсмажене на грилі цільне перо цибулі. Його просто посипають сіллю та збризкують соком лайму. Така зелена цибуля подається як традиційний гарнір до страви асадо – смаженої на грилі або рожні телятині. Себольїту так само подають до сиру та рису.

Рецепти нашвидкуруч

Прості страви з мінімуму інгредієнтів швидко готуються та ефективно насичують.

Салат із зеленої цибулі та огірків

Інгредієнти: зелена цибуля – пучок, кріп – пучок, огірки – 3 шт., курячі яйця – 5 шт., сметана або майонез – 3 ст. ложки, сіль та чорний мелений перець – за смаком.

Приготування. Варимо круто яйця, очищаємо від шкаралупи і нарізаємо кубиками. Подрібнюємо огірки, цибулю та кріп. Поєднуємо всі інгредієнти, заправляємо салат сметаною або майонезом, солимо, перчимо і перемішуємо.

Салат з яєць та зеленої цибулі

Інгредієнти: зелена цибуля – пучок, курячі яйця – 3 шт., сметана – за смаком, сіль та перець – за смаком, зелень – для декорування.

Приготування. Варимо круто яйця, охолоджуємо у воді, очищаємо від шкаралупи і нарізаємо дрібними кубиками (зручніше подрібнювати варені яйця, пропустивши крізь струни яйцерізки). Промиваємо пір’я зеленої цибулі і ріжемо на тонкі кільця. Змішуємо подрібнені яйця та цибулю зі сметаною, додаємо спеції і прикрашаємо зеленню – кропом, петрушкою або кінзою.

Найпопулярніший весняний салат забезпечить організм денною нормою білка та корисних елементів. Його можна використовувати як намазку на хліб.

Фото: pixabay.com, pexels.com