Ніла Іваненко 
Циркадні ритми, або біологічний годинник, регулюють всі процеси людського організму. Як вважають американські науковці, циркадні ритми можуть покращити наше фізичне та психічне здоров’я. Ба більше – вони навіть спроможні уповільнити старіння. Для цього потрібно переглянути наші повсякденні звички, підкоривши їх певним правилам. Тоді біологічний годинник буде добре налаштований і працюватиме з максимальною ефективністю.
Коли внутрішній годинник виходить з ладу
Ще з 1990-х років науці було відомо, що в організмі людини є внутрішній молекулярний годинник, який працює відповідно до щоденного циклу і регулює життєво важливі функції, такі як сон, апетит та обмін речовин.
Дослідники вважають, що циркадні ритми є майже в кожній клітинці та тканині нашого тіла. А головний механізм цього годинника, що його називають супрахіазматичним ядром гіпоталамуса, базується в мозку.
Погана новина від учених полягає в тому, що з віком наші циркадні ритми дедалі більше десинхронізуються. Про це йдеться у новому дослідженні науковців Північно-Західного університету (США). Такі вікові трансформації нагадують життя в будинку, повному старих годинників, що б’ють в різний час. Це означає, що важливі системи, які регулюють функції нашого тіла та мозку, вже не працюють так синхронно, як у молодості.
Десинхронізацію циркадного годинника експерти пов’язують із серйозними проблемами зі здоров’ям. Такими як серцево-судинні захворювання, ожиріння, діабет 2 типу та рак.
Збої циркадних ритмів гальмують роботу мозку
Згідно з дослідженням біологів Клівлендського державного університету (США), сумні наслідки зіпсованого біологічного годинника торкаються й інших сфер життєдіяльності. Команда довела, що циркадні ритми регулюють системи нашого організму з відновлення дефектної ДНК, а також життєво важливий процес – аутофагію, що очищає мозок від ушкоджених клітин. Тоді як старіння десинхронізує циркадні ритми, внаслідок чого погіршуються когнітивні функції мозку.
Вчені заявили, що циркадні ритми «помітно порушені» у пацієнтів із хворобами Альцгеймера та Паркінсона. Команда провела експерименти на гризунах із симптомами деменції, під час яких полагодила їхні біологічні годинники. А саме – змусила гризунів жити за правильним щоденним графіком. Внаслідок цього когнітивні здібності тварин покращилися, а тривалість життя збільшилася, розповіло видання Daily Mail.
Режим їжі синхронізує циркадні ритми
Докторка Ітун Хуан, провідна авторка дослідження Північно-Західного університету, загострила увагу на кореляції режиму їжі з роботою біологічного годинника. Вона зауважила, що їжа в невідповідний час – приміром, уночі – може бути особливо шкідливою. Подача несподіваних сигналів циркадним ритмам під час їжі в нічний час, коли мозок збирається відпочити, може збити їх з пантелику.
За словами науковиці, сніданок може ефективно змусити наш метаболізм правильно налаштувати наші циркадні ритми на початку дня.
Інші дослідження також показали, що їжа може істотно сприяти синхронізації внутрішнього годинника. Але тільки тоді, коли ми будемо їсти майже на третину менше за рекомендовану норму. Жінкам експерти радять скоротити кількість щоденних калорій з 2000 до 1400, чоловікам – з 2500 до 1750.
Дослідження на плодових мушках показали, що скорочення щоденного об’єму їжі до 70 відсотків подовжило тривалість їхнього життя на 40 відсотків. Цей ефект обумовлений тим, що обмеження калорій покращує роботу біологічного годинника.
Наші звички потребують адаптації до нового віку
Дослідники наголосили на ще одній проблемі, що поширена серед літніх людей. Річ у тім, що з віком циркадні ритми стають менш чутливими до налаштування денного світла.
Коли ми старіємо, кришталики очей вже не забезпечують такий чіткий зір, як колись. А кількість світлочутливих клітин у сітківці скорочується. Тому ми гірше реагуємо на рівень освітленості.
Експерти радять виходити ранком на вулицю і шукати денне світло, щоб налаштувати внутрішній годинник.
Також науковці звернули увагу на те, що поганий сон людей старшого віку теж пов’язаний з поганою роботою нашого внутрішнього годинника. На думку дослідників, немає сенсу ностальгувати за міцним сном, який був у нас у 20-30 років. Просто потрібно визнати, що ми змінюємося, та адаптувати наші звички до нового віку.
Фото: pixabay.com
