Ніла Іваненко 
Чи справді ранній відхід до сну і ранній підйом роблять нас здоровими, розумними, щасливими та багатими? Своїми міркуваннями стосовно цього поділився британський когнітивний нейробіолог і письменник Крістіан Джарретт.
Старе прислів’я стверджує: хто рано встає, тому Бог дає. Та й сучасна попкультура пропонує безліч варіацій на цю тему. Мовляв, ранні пташки більше встигають, більшого досягають у житті та зазвичай усе роблять з усмішкою на обличчі.
Дослідники наперебій обіцяють, що якби ми вставали з ліжка на годину раніше, то стали б надпродуктивними. Та й психологія хронотипів значною мірою підтримує цей популярний образ щасливих заповзятливих жайворонків. Хоча реальність, як завжди, дещо тонша, пише Science Focus.
Хронотип – це індивідуальні, еволюційно створені та генетично зумовлені особливості добових ритмів людини. А якщо простіше – це природна схильність організму до сну у певні години доби.
Типи та хронотипи
Доктор Крістіан Джарретт зауважив, що насправді більшість з нас – близько 60 відсотків – не є жайворонками або совами, а належить до проміжної групи. А приналежність до того чи іншого хронотипу є релятивною, нестійкою, тож може змінюватися.
Ще один чинник, який слід враховувати, полягає в тому, що хронотип – це не просто час відходу до сну та підйому. Це – оптимальний час нашого функціонування.
Жайворонки, як правило, найкраще проявляють себе на початку дня. Тоді як сови чудово функціонують у пізні години, що є очевидною перевагою для тих кар’єрних шляхів, які пов’язані з роботою у вечірні або нічні зміни.
Цікаво, що жінки найчастіше належать до хронотипу жайворонка або ранкового, а чоловіки – до хронотипу сови або вечірнього. Вік є ще одним важливим чинником для розподілу на хронотипи. У підлітковому віці спостерігається тенденція до зміщення у бік совиного хронотипу. Але з віком жайворонкова ранкова активність бере верх.
Науковці – про щасливих та не дуже
Вчені не раз доводили зв’язок між добовими ритмами жайворонка та щастям. Як-от, автори нещодавнього дослідження з Університету Докуз Ейлюль (Туреччина). Вони дослідили режим сну сотень студентів-медиків. Виявилося, що ті з них, хто дотримувався розпорядку жайворонків, отримували на лекціях вищі бали та почувалися щасливішими.
А згідно з дослідженням, проведеним у Лейпцизькому університеті (Німеччина), емоційна перевага жайворонків проявляється у більшій задоволеності життям та меншій вразливості до проблем психічного здоров’я. Науковці свідчать, що люди-сови частіше, ніж жайворонки, страждають на депресію, сезонні афективні розлади та нерідко зловживають психоактивними речовинами. Проблема ускладнюється тим, що сови не лише менше сплять, але й мають більше проблем зі сном.
Хороша новина, за словами доктора Джарретта, полягає в тому, що хронотип людини не є чимось «викарбуваним на камені». Він формується чинниками, що виходять за рамки наших генів, такими як сімейне оточення, професійні ролі та розклад дня, який вони від нас вимагають. Ця податливість, що виходить за рамки нашої генетичної спадковості, допомагає змінити свій хронотип.
Хочеш бути жайворонком – стань ним
Експерт порадив тим, хто хоче стати жайворонком, відмовитися від використання цифрових гаджетів на ніч. А ще, лягаючи спати, формувати образ винагороди, заради якої захочеться вставати раніше. Це може бути свіжозаварена кава, некваплива прогулянка перед роботою тощо.
«Якщо ви можете знайти задоволення в житті, а ваші дні насичені та плідні, вам, ймовірно, буде набагато легше вчасно засинати й вільно, як жайворонок, вилітати щоранку з ліжка», – резюмував Крістіан Джарретт.
Фото: pixabay.com
