Чи справді ранній відхід до сну і ранній підйом роблять нас здоровими, розумними, щасливими та багатими? Своїми міркуваннями стосовно цього поділився британський когнітивний нейробіолог і письменник Крістіан Джарретт.
Старе прислів’я стверджує: хто рано встає, тому Бог дає. Та й сучасна попкультура пропонує безліч варіацій на цю тему. Мовляв, ранні пташки більше встигають, більшого досягають у житті та зазвичай усе роблять з усмішкою на обличчі.
Дослідники наперебій обіцяють, що якби ми вставали з ліжка на годину раніше, то стали б надпродуктивними. Та й психологія хронотипів значною мірою підтримує цей популярний образ щасливих заповзятливих жайворонків. Хоча реальність, як завжди, дещо тонша, пише Science Focus.
Хронотип – це індивідуальні, еволюційно створені та генетично зумовлені особливості добових ритмів людини. А якщо простіше – це природна схильність організму до сну у певні години доби.
Типи та хронотипи
Доктор Крістіан Джарретт зауважив, що насправді більшість з нас – близько 60 відсотків – не є жайворонками або совами, а належить до проміжної групи. А приналежність до того чи іншого хронотипу є релятивною, нестійкою, тож може змінюватися.
Ще один чинник, який слід враховувати, полягає в тому, що хронотип – це не просто час відходу до сну та підйому. Це – оптимальний час нашого функціонування.

Цікаво, що жінки найчастіше належать до хронотипу жайворонка або ранкового, а чоловіки – до хронотипу сови або вечірнього. Вік є ще одним важливим чинником для розподілу на хронотипи. У підлітковому віці спостерігається тенденція до зміщення у бік совиного хронотипу. Але з віком жайворонкова ранкова активність бере верх.
Науковці – про щасливих та не дуже
Вчені не раз доводили зв’язок між добовими ритмами жайворонка та щастям. Як-от, автори нещодавнього дослідження з Університету Докуз Ейлюль (Туреччина). Вони дослідили режим сну сотень студентів-медиків. Виявилося, що ті з них, хто дотримувався розпорядку жайворонків, отримували на лекціях вищі бали та почувалися щасливішими.
А згідно з дослідженням, проведеним у Лейпцизькому університеті (Німеччина), емоційна перевага жайворонків проявляється у більшій задоволеності життям та меншій вразливості до проблем психічного здоров’я. Науковці свідчать, що люди-сови частіше, ніж жайворонки, страждають на депресію, сезонні афективні розлади та нерідко зловживають психоактивними речовинами. Проблема ускладнюється тим, що сови не лише менше сплять, але й мають більше проблем зі сном.

Хочеш бути жайворонком – стань ним
Експерт порадив тим, хто хоче стати жайворонком, відмовитися від використання цифрових гаджетів на ніч. А ще, лягаючи спати, формувати образ винагороди, заради якої захочеться вставати раніше. Це може бути свіжозаварена кава, некваплива прогулянка перед роботою тощо.
«Якщо ви можете знайти задоволення в житті, а ваші дні насичені та плідні, вам, ймовірно, буде набагато легше вчасно засинати й вільно, як жайворонок, вилітати щоранку з ліжка», – резюмував Крістіан Джарретт.
Фото: pixabay.com







