Ніла Іваненко 
Команда науковців з Університету Ноттінгем Трент (Велика Британія) виявила низку плюсів від проведення часу із собакою. Йдеться передусім про зниження рівня стресу та занепокоєння. І це ще не все.
Як проходило дослідження
За допомогою електроенцефалограми (ЕЕГ) дослідники вимірювали активність мозку 30 здорових людей, коли ті спілкувалися із собакою. Серед учасників були 15 чоловіків та 15 жінок віком 20 років і більше.
Добровольці в різний спосіб взаємодіяли з добре навченим та приязним чотирирічним пуделем. Вони грали, гуляли та обіймалися з ним, а також годували, доглядали, масажували та фотографували його. Причому кожна взаємодія тривала близько трьох хвилин, розповіло видання Independent.
Дослідники заявили, що коли учасники грали та гуляли з песиком, ЕЕГ виявила альфа-мозкові хвилі, що вказували на стан розслаблення. А тим часом догляд за пуделем та його масажування спричинили збільшення бета-мозкових хвиль, що пов’язані з підвищеною концентрацією уваги.
Яких висновків дійшли вчені
Загалом експеримент показав, що проста взаємодія із собаками – наприклад, догляд, годування чи гра – генерує в мозку електричну активність, яка корелює з розслабленням, зменшенням тривожності, креативністю та концентрацією уваги.
За словами науковців, учасники дослідження «повідомили, що після занять із собаками вони почуваються значно менш стомленими, пригніченими та напруженими».
Команда заявила, що, хоча такий результат «може бути пов’язаний передусім з любов’ю до тварин, він є черговим доказом того, що собаки можуть зменшувати рівень занепокоєння та стресу». Ця особливість наших чотирилапих друзів доволі ефективно використовується в лікарнях, школах та пенітенціарних закладах.
«Дослідження продемонструвало, що різні види спілкування із собаками активують істотне розслаблення, емоційну стабільність, уважність та творчі здібності, разом з тим сприяючи підвищенню мозкової активності», – зауважили вчені.
Коментуючи отримані результати дослідження, докторка Жаклін Бойд, старша викладачка зоотехніки в Університеті Ноттінгем Трент, сказала, що вони «навряд чи стануть сюрпризом для людей, котрі доглядають собак».
Однак, на її думку, вимірювання активності мозку добровольців під час їхнього спілкування із тваринами «ще більше розширює наше розуміння стосунків людини та собаки».
Докторка Бойд додала, що команда залучила до дослідження таких учасників, які були раді спілкуванню із собакою. Тому слід обережно ставитися до висновку, мовляв, «будь-яка взаємодія з усіма собаками принесе користь всім людям».
При цьому дані про виміряні фізіологічні реакції мозку можуть вказувати на те, що «в біологічній основі взаємодії людини із собакою існує деяка послідовність, яка може бути корисна для терапевтичних контактів».
Результати дослідження опублікував журнал PLOS One.
Фото: pexels.com
