Ніла Іваненко 
Подагра як різновид артриту часто пов’язана з поганим харчуванням або зловживанням алкоголем. А тим часом нове масштабне дослідження довело, що істотнішу роль в розвитку недуги відіграє генетика.
Для довідки. Подагрою називають складну форму артриту, що спричиняє надзвичайні болі та набряки в суглобах. Особливо страждають коліна, кісточки, пальці ніг та рук.
Подагра розвивається, коли велика кількість сечової кислоти в крові утворює гострі кристалічні голки в суглобах. А коли імунна система організму починає атакувати кристали, це призводить до значного болю та дискомфорту.
Про що дізналися науковці?
Міжнародна команда вчених розглянула генетичні дані 2,6 мільйона людей. 120 295 з них скаржилися на поширену подагру.
Порівнюючи генетичні коди тих, хто страждає на подагру, з тими, в кого її немає, дослідники виявили 377 специфічних ділянок ДНК, що були пов’язані з цим захворюванням. 149 з них ніколи раніше не корелювали з подагрою, розповіло видання Science Alert.
Хоча спосіб життя та чинники навколишнього середовища, безумовно, відіграють свою роль в розвитку подагри, результати дослідження засвідчили, що за ймовірність захворювання часто відповідає генетика. Дослідники вважають, що, можливо, існують також інші нерозкриті генетичні зв’язки, які ще потрібно виявити.
Міф про провину хворого слід розвінчати
«Подагра – хронічне захворювання, що має генетичну основу і не є провиною хворого. Міф про те, що подагра спричинена способом життя чи раціоном, необхідно розвінчати», – зазначив епідеміолог Тоні Мерріман з Університету Отаго (Нова Зеландія).
Генетика важлива на кожному етапі цього процесу, зауважили дослідники. Вона, зокрема, впливає на можливість атаки імунної системи організму на кристали, а також на те, як сечова кислота транспортується в організмі.
Нині існує чимало доступних методів боротьби з подагрою. Але автори дослідження вважають, що упередженість стосовно походження недуги може відлякувати людей від нових методів лікування.
«Цей широко поширений міф викликає сором у людей з подагрою, через що деякі з них схильні мовчки страждати і не звертатися до лікаря за профілактичним препаратом, який знижує рівень уратів у крові та запобігає болю», – вважає доктор Мерріман.
Слід додати, що нове дослідження дало вченим більше можливостей для вибору стратегії лікування, особливо щодо управління імунною відповіддю організму на накопичення сечової кислоти.
У дослідженні, що правда, були деякі обмеження: більшість даних було отримано від людей європейського походження, а деякі записи ґрунтувалися на самозвітах про подагру, а не на клінічному діагнозі. З усім тим учені отримали значно краще уявлення про проблему зі здоров’ям, що мучить людей протягом століть.
«Ми сподіваємося, що згодом з’являться якісніші та доступніші методи лікування», – сказав Тоні Мерріман.
Результати дослідження опублікував журнал Nature Genetics.
Фото: pixabay.com
