Ніла Іваненко 
Коли є аудиторія спостерігачів, ефективність виконавця-людини може змінюватися на краще чи гірше, адже для нього у пріоритеті – так зване управління репутацією. Тобто дії, націлені на створення позитивного іміджу особистості або бренду.
Коли людина бачить, що за нею хтось спостерігає, це навіть підсвідомо може вплинути на її продуктивність.
За словами дослідників з Кіотського університету (Японія), аналогічний «ефект аудиторії» відчувають і шимпанзе, які виконують завдання на комп’ютерах під час лабораторних експериментів.
Про що дізналися науковці?
Під час свого дослідження японські вчені провели тести, які допомогли з’ясувати, чи відчувають людиноподібні примати ефект аудиторії.
Протягом шести років команда аналізувала тисячі сеансів, у яких шимпанзе протягом виконували завдання із сенсорним екраном, розповіло видання Independent. Зрештою дослідники виявили, що примати краще справлялися з найскладнішими числовими задачами в міру збільшення кількості експериментаторів, котрі спостерігали за ними. При цьому дещо дивно, що з найпростішим завданням шимпанзе впоралися гірше саме тоді, коли за ними спостерігало більше експериментаторів.
Який саме механізм є основою цих ефектів, залишається загадкою навіть у випадку людей. «Було дуже дивно виявити, що шимпанзе у виконання своїх завдань залежні від впливу людей-глядачів», – зазначила співавторка дослідження Крістен Лін.
«Можна було не очікувати, що під час виконання завдання шимпанзе особливо турбуватимуться про те, чи спостерігає за ними хтось інший; але той факт, що на них, схоже, впливає присутність людей, свідчить про те, що ці взаємини складніші, ніж ми попервах припускали», – додала науковиця.
Співавтор дослідження Шинья Ямамото так прокоментував результати роботи: «Шимпанзе теж приділяють особливу увагу аудиторії спостерігачів під час виконання своїх завдань». На його думку, «цілком логічно, що ця взаємодія з аудиторією могла розвинутися ще до того, як у нашому родоводі вищих приматів виникли спільноти, засновані на репутації».
Науковці вважають за потрібне проводити подальші неінвазивні експерименти з приматами, аби краще зрозуміти, як розвивався «ефект аудиторії» і чому він узагалі виник.
Результати дослідження опублікував журнал iScience.
Фото: pixabay.com
