Вважається, що завдяки чималому мозку примати розумніші за більшість ссавців. Але чому в них розвинувся великий мозок? Цьому питанню присвятили своє нове дослідження австралійські вчені. Їхня основна гіпотеза базувалася на так званій петлі зворотного зв’язку: розумніші тварини використовують свій інтелект для ефективнішого пошуку їжі, внаслідок чого вони споживають більшу кількість калорій, які забезпечують енергією мозок для подальших пошуків їжі.
Дослідники намагалися виявити кореляцію між розміром мозку та кількістю такої високоенергетичної їжі як фрукти в раціоні тварини.
Як розповів науковець Бен Гірш з Університету Джеймса Кука, провідний автор дослідження, фрукти створюють для тварин складну головоломку. Різні види фруктів дозрівають в різні пори року і на різних ділянках ареалу тварин. Ті з них, які прагнуть знаходити різноманітнішу їжу, з більшою ймовірністю розвинуть великий мозок, припустили вчені.
Вони сподівалися, що види з більшим мозком розумніші, а отже, можуть ефективніше знаходити їжу. У своєму дослідженні команда Бена Гірша вперше перевірила гіпотезу щодо еволюції мозку на матеріалі дикої природи.
Стеження за любителями фруктів у Панамі
Основна проблема під час перевірки гіпотези полягала в тому, що виміряти ефективність кормодобування доволі складно, пише Science Alert. Ссавці, яких вивчали дослідники, долали великі відстані, зазвичай понад три кілометри на день, що ускладнювало відтворення картини пошуку їжі в лабораторії.
Науковці скористалися природним збігом, коли складна фруктова головоломка стислася до кількох видів стиглих фруктів протягом тримісячного періоду. В цей час усі плодоїдні ссавці збирають урожай, зокрема, з дерев диптерикса (Dipteryx oleifera). Ці дерева величезні й подекуди сягають 40-50 метрів. Улітку вони вкриваються яскраво-фіолетовими квітами. Тож для вчених не було проблемою за допомогою дронів нанести на карту всі фіолетові ділянки. А за кілька місяців дерева дали плоди.
Тепер команда мала перевірити, наскільки ефективно тварини з різним розміром мозку відвідували ці дерева. Вчені вибрали два види приматів з великим мозком (мавп-павуків і білолицих капуцинів) та два види неприматів – родичів єнотів з меншим мозком (білоносих коаті та кінкажу).
За два сезони плодоношення науковці зібрали дані про переміщення більш ніж 40 тварин, внаслідок чого було виявлено понад 600 000 GPS-локацій.
Потім дослідники з’ясували, коли саме тварини відвідували джерела харчування та як довго. При цьому в деяких з них була погана звичка спати на деревах. На щастя, нашийники фіксували їхню активність, тому можна було визначити, коли хтось зі збирачів фруктів задрімав.
А далі команда розрахувала ефективність маршруту як кількість щоденного часу, проведеного на деревах диптерикса, поділеного на пройдену відстань.
Чи справді мізковиті примати кмітливіші в добуванні їжі?
Якщо тварини з більшим мозком використовують свій інтелект для ефективнішого відвідування фруктових дерев, можна очікувати, що у приматів з великим мозком мали бути ефективніші маршрути годівлі. Але такого вчені не виявили.
У двох видів мавп маршрути не були ефективнішими, ніж у двох видів неприматів. Це завдало серйозної шкоди гіпотезі про еволюцію мозку, заснованої на фруктовій дієті. Якби розумніші види були кмітливішими, вони могли б швидше задовольняти свої потреби в харчуванні.
На початку роботи вчені думали, що мавпи розумніше прокладатимуть свої маршрути в перші кілька годин дня після пробудження голодними. Але цього не сталося. Їхні результати не були кращими, ніж у неприматів.
Навіщо тоді великі мізки?
Отже, якщо еволюція розміру мозку не допомогла приматам планувати ефективніші маршрути пошуку їжі, то чому він збільшився?
На думку команди, це може бути пов’язано з пам’яттю. Якщо види з більшим мозком мають кращу епізодичну пам’ять, вони, можливо, можуть повертатися до знайомих дерев, щоб отримати їжу.
А, можливо, справа зовсім в іншому, і мозок виріс, аби примати могли краще справлятися зі складнощами життя в соціальній групі.
Результати дослідження опублікував журнал Proceedings of the Royal Society B.
Фото: pexels.com