Ніла Іваненко 
Довга історія кавопиття доволі загадкова. Хто був першою людиною, яка приготувала цей напій? Це нам достеменно не відомо, але існує безліч легенд про його походження.
Одна з них розповідає історію пастуха Калді, що жив в Ефіопії у IX столітті нашої ери. Він нібито побачив, що його кози дивно поводяться після того, як з’їли в горах кілька ягід. Схвильований відкриттям Калді відніс ягоди місцевому ченцю, котрий не оцінив їх та кинув у вогонь. Як раптом кімната ченця наповнилася спокусливим насиченим ароматом. Обсмажені зерна витягли з вогню, й після подрібнення змішали з гарячою водою. Так з’явилася на світ перша чашка кави.
Хоч якою чудовою здається ця історія, вона, швидше за все, вигадана. Існує безліч інших легенд, але вони також сумнівні. Однак, враховуючи те, що у високогір’ях Африки росте багато кави, дехто припускає, що місцеві спільноти вживали її задовго до того, як в XVII столітті з’явилися перші письмові згадки про неї.
Нині немає жодних доказів того, що кава колись вирощувалася та вживалася такими давніми народами, як єгиптяни, греки чи римляни.
Поширена версія початку кавопиття
Згідно з поширеною версією, першими почали вживати каву таки в Ефіопії. А звідти ця практика поширилася на Ємен.
Ранні вагомі докази кавопиття можна знайти в медичних працях IX ст. н. е. впливового перського лікаря Абу Бакра Мухаммада ібн Закарії ар-Разі, також відомого як Разес. За його словами, «бун» (імовірно, кавові ягоди) і «бунчам» (напій, приготовлений з ягід), були корисні для людей з гарячою натурою, але знижували лібідо.
Якщо це так, то за часів ісламського Золотого віку каву розглядали передусім як медичний засіб. Додатково це підтверджують тексти видатного вченого та лікаря Ібн Сіни, або Авіценни. У своїй книзі XI століття «Канон лікарської науки» він схарактеризував каву як засіб від неприємних запахів, що допомагає очистити шкіру та освіжитися. Він також засвідчив, що кава позитивно впливає на розум. Імовірно, це перша згадка кави як стимулятора когнітивних здібностей, розповіло видання IFLScience.
Незабаром кава стала досить популярною в арабському світі. В Ємені її використовували для концентрації під час тривалої молитви. 1414 року напій прийшов до Мекки, а потім поширився в Єгипті. До XVI століття кав’ярні з’явилися також у Сирії та Османській імперії.
Кав’ярні були тими затишними місцями, де люди могли зустрічатися, грати в ігри, відпочивати й ділитися новинами, історіями та ідеями.
Ортодоксальні ісламські мислителі вважали, що кава така сама шкідлива, як гашиш чи алкоголь, що були заборонені. Були навіть спроби повністю заборонити каву. Але зрештою цього не сталося, адже на відміну від вина кава не згадується в Корані.
До появи кави в Європі доклав руку українець
До Європи кави потрапила двома шляхами: з Османської імперії та портового міста Мокка в Ємені. У XVII столітті Англійська Ост-Індська компанія та Голландська Ост-Індська компанія заволоділи торгівельною кавовою мережею на Близькому Сході.
Спочатку європейці з недовірою ставилися до пиття кави, що асоціювалося з мусульманською культурою. Близько 1600 року Папа Климент VIII хрестив каву, щоб християнам було комфортніше нею насолоджуватися. Це ознаменувало нову епоху у споживанні кави.
Україна також причетна до поширення кави в Європі. У XVII столітті український купець, козак Юрій Кульчицький разом зі своїм загоном врятував Відень від турецьких загарбників, а також навчив це чарівне місто пити каву. Після того, як козак знайшов кинуті турками три мішки з кавовими зернами, він заснував першу у Відні кав’ярню, де радував містян живильним напоєм.
Кав’ярня Юрія Кульчицького «Під синьою пляшкою» у Відні
До XVIII століття британці, французи та голландці вивезли насіння кави у свої колонії в Індонезії, Південній Індії, Шрі-Ланці та на Карибах. А отже, кава стала продуктом, що нерозривно пов’язаний з європейськими комерційними шляхами.
Нині кава є одним з найпопулярніших напоїв у світі. І, як за часів Авіценни, її вживання пов’язують з перевагами для здоров’я. Доведено, що кава захищає від хвороби Альцгеймера та сприяє довголіттю. І це ще не всі її чудодійні властивості.
Фото: pixabay.com
