Не від сили волі: зосередження залежить від нейронів

Виконання завдання з іншими чинниками, що відривають, може здатися боротьбою завдяки силі волі. Проте вчені виявили, що не сама людина, а її мозок контролює цей процес та утримує на правильному шляху. Або принаймні намагається це зробити.

Зосередження краще працює у деяких мозках

Нейробіологи вперше виявили, як нейрони «візуального руху», розташовані у передній частині нашого мозку, здатні спрямовувати нас у правильному напрямку. Саме завдяки цьому людині вдається зосередитися на виконанні необхідного завдання, незалежно від того, наскільки привабливими є короткочасні відволікання.

За словами старшого автора дослідження, професора нейрохірургії Біджана Песарана, їхнє дослідження показує, що хоча всі мозки мають здатність зосереджуватися на корисному завданні та відфільтровувати відвертальні чинники, деякі з цим справляються краще, ніж інші. Зрозумівши, як наш мозок обробляє стимули винагороди, можна сподіватися зрозуміти, через що не вдається це зробити при різноманітних когнітивних та психічних розладах, включаючи синдром дефіциту уваги, шизофренію та обсесивно-компульсивний розлад.

Скоординовані «бета-сплески» сприяють зосередженню

На тваринній моделі вчені виявили, що набір нейронів на ділянці мозку, яка керує мотивацією та винагородою, спрацьовує, щоб утримати фокус на головному завданні та блокувати інші стимули, що відвертають. Ця скоординована нейронна активність або «бета-сплески» в когнітивній функції «зверху-вниз», здається, є ключовим механізмом, який дозволяє людям і великим ссавцям (включаючи багатьох приматів) відключати «шум» для виконання важливих завдань.

Як зазначає виданню Newatlas авторка дослідження Агріта Дубі, це свідчить, що бета-сплески виникають у мережі візуально-рухових нейронів і діють як «директори трафіку» для нейронів, які обробляють різні візуальні стимули. Це також свідчить, що зосередження на виконанні корисного завдання потребує багато енергії, і що це може бути щось, що можна покращити, особливо в осіб з дефіцитом уваги.

Хоча це попереднє дослідження, вже зараз можна стверджувати, що це величезний крок вперед у розумінні того, як наш мозок допомагає нам визначати пріоритети завдань. Це також може дати уявлення про те, як краще націлюватися на проблеми з фокусуванням нейрорізного мозку.

Фото: pexels.com