Світлана Сергеєва 
Аномально спекотне літо цього року наочно продемонструвало, чим вже обертається для людства його залежність від викопного палива. Поки Ілон Маск мріє про колонізацію Марса, а інші дослідники розглядають океан як найкраще місце, де можна вижити під час глобального потепління, науковці розглядають ще один варіант – майбутнє з містами під землею.
При дедалі більш екстремальних погодних явищах підземне середовище існування, де температура залишається набагато стабільнішою, може виявитися справжнім порятунком для людства. Історії відомі випадки існування людей під землею. Проте, чи може це допомогти у боротьбі з кліматичною кризою у майбутньому?
Підземне місто Австралії
Майже 60% населення австралійського міста Кубер-Педі (у перекладі з аборигенської мови – «білі люди у норах») існує у підземних будівлях. У цій місцевості Південної Австралії температура протягом спекотного літа становить +52°С, а взимку 2°С. Проте у підземному містечку Кубер-Педі цілий рік вона залишається на позначці +23°С.
Без цього природного кам’яного укриття мешканці міста навряд чи врятувалися від неймовірної спеки, бо літній кондиціонер був би непомірно дорогим для більшості. На поверхні під час літньої спеки навіть птахи гинуть, але мешканці міста мають доволі розкішні будівлі під землею.
Усі підземні споруди тут розміщуються не менш ніж на 2,5 м нижче поверхні. Це правило дозволяє запобігти обвалам, які все ж іноді бувають. Породи цієї місцевості не потребують доволі складних інструментів, а сама робота з будівництва підземних помешкань не займає багато часу.
Загублене місто Каппадокії
У 1963 році у турецькій Каппадокії випадково були виявлені масштабні підземні лабіринти раніше загубленого міста Дерінкую. Поселення було збудовано ще у 2000 р. до н.е. та мало 18-поверхову мережу підземних тунелів завдовжки 76 м. Тут існувало 15 тисяч шахт для забезпечення світлом і вентиляцією, а підземні помешкання могли розмістити 20 тисяч людей.
Вважається, що це підземне місто майже безперервно протягом тисячоліть слугувало схованкою під час війн, проте раптово було покинуто у 1920-х роках. Тоді як на поверхні температура варіюється від 0°С до +30°С, у цих підземних тунелях вона постійно залишається на позначці +13°С.
Такі умови роблять це середовище ідеальним для консервування фруктів та овочів. Сьогодні деякі з тунелів Дерінкую використовуються для зберігання ящиків з грушами, лимонами, яблуками, апельсинами, картоплею та капустою. Місцеві породи доволі пластичні, через що створювати тут тунелі не так вже важко.
Недоліки підземного майбутнього
Існування під землею деякий час для більшості людей не здається такою катастрофою, як думка про постійне підземне середовище. Слід згадати, що підземний світ здавна лякав людство та вважався володінням мертвих. Клаустрофобія, страх обвалів та задухи через нестачу повітря – найголовніші проблеми, з якими можуть стикнутися люди у підземному майбутньому.
Як зазначає виданню Sciencealert Уілл Хант, автор книги «Під землею», люди фізіологічно не створені для підземного життя. При тривалому знаходженні без денного світла вони можуть спати до 30 годин поспіль, а порушення звичайного ритму призведе до різноманітних проблем зі здоров’ям.
Раптові повені – ще одна загроза для підземного майбутнього, яка просто неминуча через подальші зміни клімату. Доволі яскравий приклад цього – нерідкі випадки загибелі безхатьків у підземних тунелях Лас-Вегасу, які під час злив затоплюються майже миттєво та не залишають часу на евакуацію.
Також варто зазначити про необхідність використання доволі дорогих матеріалів, що зможуть витримувати підземний тиск. До того ж перед початком підземного будівництва потрібно проводити масштабні геологічні дослідження місцевості.
Також не слід забувати, що температурні показники на поверхні все одно мають вплив на підземне середовище. У першу чергу підвищення температури зверху призведе до розширення ґрунту, що спричинить пошкодження підземних споруд.
Приклад успішного підземного проєкту
Безпечність, наявність природного освітлення, якісна вентиляція та відчуття зв’язку з поверхневим світом – головні чинники успішності існування людства під землею. У Монреалі змогли реалізувати все це при створенні підземного міста RESO, що охоплює 32 км та дозволяє людям пережити значні похолодання.
На його теренах зосереджена вся інфраструктура, необхідна для комфортного існування людей – від офісів та готелів до шкіл та магазинів. То ж, можливо, слід думати про будівництво не хмарочосів, а підземних склепів на майбутнє, щоб уникнути небезпечної спеки?
Фото: pixabay.com, unsplash.com
