Модний бренд Ganni та компанія з виробництва матеріалів Polybion презентували світу першу куртку з матеріалу, створеного бактеріями. На думку творців, цей дебют на модному показі Global Fashion Summit у Копенгагені відкриває віху розвитку бактеріальної целюлози як альтернативи шкірі.
Як створювалася інноваційна альтернатива шкірі?
Прототип верхнього одягу був виготовлений шляхом годування бактерій відходами фруктів манго. В рамках природного процесу травлення бактеріальні мікроорганізми перетворювали отриманий цукор на целюлозу.
Після стабілізації цю целюлозну мембрану дубили, як коров’ячу шкіру. Отриману шкіряну альтернативу працівники Ganni використали для створення плямистого жовтого блейзера з декоративними срібними ґудзиками. Дебют цієї куртки відбувся під час форуму стійкого розвитку, на модному показі у Копенгагені.
Команда дизайнерів-інноваторів разом із дослідниками матеріалів останні роки чимало експериментувала з використанням бактеріальної целюлози для створення будь-чого. Її намагалися застосувати у широкому спектрі виробництва – від «компостованих кросівок» та шкіряних ламп до косметичного пакування, яке виглядає подібно до паперового або пластикового.
Але співзасновник Polybion Аксель Гомес-Ортігоза каже журналістам Dezeen, що співпраця з Ganni знаменує собою «першу демонстрацію продукту світового бренду» з використанням матеріалу, який компанія назвала Celium. На його думку, це знаменує кульмінацію десятиріччя роботи над бактеріальною целюлозою.
Бактеріальна целюлоза краща за міцелієву
У той час, як індустрія моди намагається знайти більш стійкі замінники шкіри, ряд брендів, включаючи Ganni, Adidas і Hermes, уже почали експериментувати з міцелієвою шкірою, яка вирощується з кореневої структури грибів. Проте співзасновник Polybion стверджує, що бактеріальна целюлоза може бути більш стійкою, ніж міцелій.
До того ж шкіра Celium з цього матеріалу вимагає менше природних ресурсів для виробництва. Також, згідно з попередньою оцінкою життєвого циклу, вона має чверть меншого вуглецевого сліду порівняно з міцелієвою шкірою, водночас виробляючи вищі врожаї.
Як зазначає пан Гомес-Ортігоза, завдяки найсучаснішій вертикальній системі біофабрикації, подібній до внутрішнього землеробства, процес виробництва бактеріальної целюлози є дуже ефективним. При цьому використовується сонячна енергія та тепло. До того ж все виробництво відбувається під одним дахом – від відходів до готового матеріалу.
Процес базується на бактеріях, які були генетично модифіковані для виробництва целюлози з такими характеристиками, що дозволяли б конкурувати зі справжньою та штучною шкірою. Як стверджує пан Гомес-Ортігоза, отриманий матеріал уже перевершує міцелієву шкіру, і «приблизно на 80% кращий за шкіру тварин».
Альтернативна шкіра ще потребує покращення
Альтернативна шкіра Celium все ще залежна від поліуретанового покриття на основі нафти. Воно надає інноваційному матеріалу довговічності у поєднанні з синтетичною або біоосновою – залежно від застосування. Разом із використанням будь-яких барвників або пігментів це значно погіршує здатність матеріалу для утилізації без негативного впливу на навколишнє середовище по завершенню терміну використання.
На думку пана Гомес-Ортігоза, щоб бактеріальна целюлоза була максимально ефективна, ще потрібно пройти шлях, щоб перевершити шкіру тварини. Цього можна досягти через цикл вдосконалення як процесу стабілізації, так і шляхом налаштування генів штамів.
Наразі Polybion також працює над збільшенням виробництва на своєму заводі у мексиканському Ірапуато. Як стверджує компанія, він є «першим у світі об’єктом промислового масштабу з виробництва бактеріальної целюлози».
Фото: dezeen.com