Бути в ресурсі: користь рутини

Звичні заняття – від роботи до хобі – підтримують у нас той самий «ресурсний стан», що дозволяє вижити у нестабільний період. У кризовий час змін та випробувань точкою опори в умовах зовнішньої нестійкості може стати особистий внутрішній баланс, що оберігається… рутиною.

Запас міцності

Що таке «бути в ресурсі»? Цей популярний термін мовою психологів означає сукупність факторів фізичного та психологічного здоров’я, коли в людини вистачає енергії керувати своїм життям: вирішувати поточні завдання та реалізовувати намічені плани. Ресурсний стан визначають сили та бажання. Серед необхідних показників – душевне піднесення, задоволеність, гармонія та наповненість. «Ресурсна» особистість не відчуває браку конструктивного налаштування, творчого настрою, позитивних емоцій і оптимістичного погляду на майбутнє. «Бути в ресурсі» – це мати резерв енергії для вирішення життєвих завдань, володіти запасом міцності у фізичному, емоційному, ментальному та духовному розумінні. Йдеться про «хочу і можу»: життєстійкість та адаптаційний потенціал, здатність і бажання діяти.

Психологи визначають ресурсний стан як відчуття впевненості, спокою та внутрішньої сили. Подібний стан ми зазвичай набуваємо при отриманні позитивного результату чи досягненні мети. Ресурсом експерти називають початкові або набуті та накопичені особисті можливості, психічні якості, досвід та цінності для досягнення благополуччя та реалізації сенсу життя. Особистий резерв – це «джерело живлення», яке дозволяє людині забезпечувати власні потреби та долати труднощі. При дефіциті зовнішнього підживлення силу та енергію можна добути з арсеналу особистих ресурсів. Що повнішою є наша «ресурсна скриня», то більш щасливою особа почувається.

Все своє ношу з собою

Кожна людина у лихоліття може спертися на власні резерви, запевняють психологи, пропонуючи ознайомитися з переліком цих запасів внутрішніх можливостей.

Складові особистого потенціалу:

• внутрішні фізичні ресурси – властивості організму: фізична сила та навички, міцна нервова система і добре здоров’я; зовнішні фізичні ресурси – матеріальний достаток, прибуток, заробіток;
• афективні ресурси – почуття, емоції, внутрішній стан: любов, спокій, впевненість у собі; до зовнішніх ресурсів із цієї категорії належать джерела натхнення, захоплення та приємні заняття, що забезпечують задоволення життям і заряд енергії;
• раціональні ресурси – розумові здібності та когнітивні навички: стратегічне та критичне мислення, прогнозування, переконання, знання, спогади, уява; зовнішні раціональні ресурси – це чужі знання та переконання, що можуть стати вашою опорою;
• соціальні ресурси – навички контакту з іншими людьми та людське оточення: сім’я, колеги, друзі;
• метафізичні ресурси – самореалізація та моральність: етика, релігія, законодавство, смисли, принципи і цінності.

Основні показники ресурсного стану – фізичне та психологічне здоров’я. Бути в ресурсі може людина бадьора, оптимістична і мотивована. Вона розвивається як особистість, набуває нового досвіду, створює та залучає нові ресурси.

Деструктивна напруга

Дезорганізація та хаос ставлять наше життя під загрозу. Переживання, спричинені комплексом факторів, є найважчими.

Причини виснаження ресурсу:

• неконтрольовані обставини;
• матеріальні збитки та труднощі;
• страх втрати ресурсів;
• розрив чи погіршення стосунків із партнером;
• гострий стрес, якого неможливо передбачити та важко прийняти;
• хронічний стрес внаслідок тривалої психологічної перевтоми, коли вимоги постійно переважають ресурси особистості, ґрунтовно підриваючи оптимальну рівновагу.

На думку автора теорії збереження ресурсів Стівена Хобфолла, зміна життєвих обставин (від розлучення, зміни місця проживання та безробіття до втрат війни) може і не стати стресом для людини, якщо вони не загрожують втратою ресурсів. Натомість, до виснаження напевно призведе обмеженість бази ресурсів, коли людина має вузький набір джерел енергії (наприклад, таким «колом інтересів» є лише їжа, алкоголь і секс) – тоді виникають залежності, зациклення на одній моделі поведінки та відчуження інших варіантів ресурсів. Крім того, виснажують ресурси розгубленість через незнання чи невпевненість у своїх можливостях, нераціональне витрачання та придушення ресурсів через страх негативних оцінок та засудження з боку оточуючих. Деструктивну напругу викликають самобичування, орієнтація на чужі потреби, недооцінка чи знецінення себе.

«Вир втрат»

Серед симптомів виснаження ресурсів психологи називають втрату інтересу, відсутність сил на спілкування, низький поріг дратівливості, почуття спустошення та фізичний дискомфорт – плаксивість, втому та сонливість. Ознакою енергетичної діри є невідповідність планів та їх реалізації, коли людина робить набагато менше, ніж збиралася у розрахунку на нормальний рівень енергії. Бути в ресурсі заважає т. зв. «воронка втрат», коли позбавлення одного ресурсу призводить до їх збільшення, попри докладання зусиль у спробах подолати труднощі. Про такий ефект повідомляє приказка: «Біда одна не ходить». Поширеним ланцюжком напастей можна назвати втрату годувальника, позбавлення матеріальної підтримки, зниження соціального статусу, удар по самооцінці, криза сенсу життя.

Адаптуватися до зміни життєвих обставин допоможе збережена константа – звичне коло обов’язків, зайнятість, рутина. Звичайні справи можуть стати тією необхідною підтримкою, яка дозволить людині не потрапити у вир неблагополуччя. Для підтримки ресурсного стану жертва обставин потребує постійного кругообігу ресурсів, котрі можна перерозподіляти, виходячи із власних цінностей. На краю «воронки втрат» треба передусім зупинити «ковзання по спадній лінії», за щось зачепитися, і лише потім починати видиратися на активному поповненні ресурсу та збереженні накопиченого.

Як бути в ресурсі

У гострому стресі необхідно фокусуватися на збереженні базових ресурсів для виживання, решта – другорядне. До першочергових потреб психологи відносять корисну їжу, достатній сон, фізичну активність (знімає напругу) та взаємодію з іншими людьми. Втім, кожна людина є унікальною і потребує параметрів з наведеного переліку більшою чи меншою мірою. Якщо інтроверта змушувати в спустошеному стані «йти до людей», нав’язане спілкування принесе йому більше шкоди, ніж користі, натомість зосередженість на звичних заняттях і відновлення на самоті виявляться цілющими. Не всім підходять і поради «просити допомогу» чи «допомагати іншим»: «почуття зв’язку з людьми» може бути дуже обтяжливим. Деякі особи «збирають себе докупи» винятково самостійно, і стороння присутність їм у цей період є вкрай не бажаною.

Для відновлення соціальних контактів, відновлення власної ефективності, підвищення когнітивних функцій та втраченої цікавості до життя потрібно повернути собі ресурсний стан. Для цього важливо дотримуватися режиму праці та відпочинку, поповнювати рівень гормонів щастя (викиду в кров дофаміну, серотоніну, окситоцину та ендорфінів сприяють улюблені заняття, мистецтво, творчі, спортивні, трудові та інтелектуальні досягнення).

Повернутися до ресурсу дозволяють повноцінне харчування, спорт, турбота про себе, хобі, концентрація на позитиві, медитація та моделювання наповненості: психологи рекомендують «обманювати організм» уявленням гарного настрою та енергійності. А не збитися з курсу допоможе перелік ресурсних місць, людей і занять – впишіть у кожну категорію те, що впливає на вас терапевтично. І не дивуйтеся, виявивши у пріоритеті «нудну» рутину. Саме вона здатна стати тим рятівником, який буденно витягне вас із біди і поверне до життя.

Фото: pexels.com