Ніла Іваненко 
На планеті все ще спостерігається певний дисбаланс у розподілі домашніх обов’язків між чоловіками та жінками. У деяких країнах жінки виконують у три-сім разів більше хатніх завдань, ніж чоловіки. Особливо це стосується догляду за дітьми.
У Центрі мужності та соціальної справедливості Equimundo (штаб-квартира у Вашингтоні) вважають, що однією з ключових передумов гендерної рівності є широке залучення чоловіків та хлопчиків до домашніх обов’язків. Нещодавно центр провів опитування, присвячене ролі татусів у догляді за дітьми та інших домашніх справах.
Експерти тестували 12 000 чоловіків та жінок, багато з яких є батьками, у 17 країнах світу. Автори опитування передусім зосередилися на тому, хто в сім’ї та яким чином піклується про дітей та інших членів родини, що потребують догляду. Також дослідників цікавило, що люди в цих країнах думають про розподіл домашніх обов’язків між статями, пише phys.org.
Більшість чоловіків, які брали участь в опитуванні, заявили, що виконують роботу з догляду за дітьми й ладні робити більше. Але на їхньому шляху – безліч перешкод, зокрема, соціальні норми. Хоча результати дослідження і вказують на зміни, темпи цих змін поки що повільні.
Чоловіки стають відповідальнішими у питаннях догляду за дітьми
Попри позитивні зрушення, нерівний розподіл обов’язків з догляду між чоловіками та жінками традиційно перешкоджає представницям «слабкої» статі влаштовуватися на добре оплачувану роботу.
За оцінками Міжнародної організації праці, 2018 року 606 мільйонів жінок працездатного віку не змогли вийти на роботу через домашні обов’язки. Їх тягар негативно позначився на фізичному та психічному самопочутті жінок.
Нове опитування показало, що на матерів, як і раніше, припадає велика частка хатніх справ. Таких як прибирання, фізичний та емоційний догляд за дітьми, приготування їжі та піклування про партнера. У всіх 17 країнах жінки повідомили, що доглядають дітей у 1,32 раза більше і прибирають помешкання 1,36 раза більше за чоловіків.
Однак татусі з таких країн, як Аргентина, Ірландія, Китай, Хорватія та Руанда теж повідомили, що присвячують значний час різним неоплачуваним хатнім справам.
Такі зрушення автори дослідження пояснюють кількома чинниками. Зокрема впливом COVID-19, розвитком гендерних норм, пов’язаних з доглядом за дітьми, оновленою політикою надання відпусток для догляду за дитиною тощо.
У 15 країнах 70-90 відсотків чоловіків погодилися з твердженням: «Я відчуваю таку саму відповідальність за догляд, як і моя партнерка».
Обнадіює й те, що в таких країнах, як Південно-Африканська Республіка (85 %) і Руанда (93 %), чоловіки не погодилися із твердженням: «Хлопчиків не слід вчити шити, готувати, прибирати та піклуватися про своїх братів і сестер».
Готовність розділити обов’язки залежить від емоційної зрілості
Чоловіки, які були більш емоційно зрілими та відкритими для пошуку емоційної підтримки, у два-вісім разів частіше надавали допомогу члену сім’ї, ніж ті, котрі не дуже добре справлялися зі своїми емоціями.
До слова, ті чоловіки, котрі більше часу присвячували домашнім обов’язкам, емоційно та фізично почувалися краще. Ті з них, хто висловив задоволення своєю участю у вихованні дітей, у 1,5 рази частіше погоджувалися із твердженням: «Я та людина, якою завжди хотів бути». Також вони частіше повідомляли про почуття вдячності за те, як склалося їхнє життя, ніж ті респонденти, котрі не відчували задоволення від виховання дітей.
Дослідження показало, що жінки частіше, ніж чоловіки, висловлювали занепокоєння щодо політики догляду за дітьми, охорони здоров’я та ґендерної рівності у своїх країнах. Зростання вартості життя непокоїло більшість представників обох статей. Хоча жінки зосереджувалися на цій проблемі дещо частіше (58 %), ніж чоловіки (53 %).
Переважна частина опитаних повідомила про свою участь у заходах стосовно покращення політики догляду за дітьми. 74 відсотки респондентів обговорювали проблему з друзями та сім’єю. 39 % жінок та 36 % чоловіків підписували онлайн-петиції.
Фото: pixabay.com
