Ніла Іваненко 
У середньовічних замках є гвинтові сходи, що найчастіше підіймаються вгору за годинниковою стрілкою. Як свідчить дослідження 2011 року, близько 70 відсотків замків Англії та Уельсу мають такі конструкції.
Майже кожен гід, що водить екскурсії історичними будівлями, стверджує: сходи не просто так закручені за годинниковою стрілкою. Це зумовлено тим, що захисникові замку, який перебуває на кілька сходів вище за нападника, легше оборонятися мечем.
«Історія свідчить, що всі гвинтові сходи в замках закручуються за годинниковою стрілкою, щоб захисники-правші, котрі б’ються зверху вниз, мали перевагу перед нападниками, яким перешкоджає стовп», – пояснив археолог Джеймс Райт.
Але, за його словами, є одна проблема. Здається, в цій теорії «немає ані краплі правди».
Розвінчання міфу
Насправді немає жодних переконливих доказів на користь цієї теорії. Як зазначив Джеймс Райт, хронікери, що описували облоги замків, рідко згадували у своїх текстах «розгроми на сходах». Принаймні, точно не так часто, як це люблять показувати режисери історичних фільмів.
Навіть якщо битва зрештою досягла стадії «замахування одне на одного на сходах», то не можна стверджувати, що саме вони були вирішальним фактором для перемоги.
Не слід забувати, що меч – найзнаковіша зброя середньовічного лицаря – був завдовжки не менш ніж 110 сантиметрів разом з рукояттю. Тобто значно довшим, ніж, приміром, 70-сантиметрові сходи у великій вежі замку Гудрич. Розмахувати таким мечем було некомфортно, незалежно від напрямку руху, пише IFLScience.
«Такий неймовірно тісний простір взагалі не дав би можливості використовувати таку зброю», – сказав Райт. До того ж мечник зверху був уразливим через незахищені ноги та нижні частини тіла, а також проблему з рівновагою, спричинену нахилом униз.
Але ж ця теорія доволі живуча
Дякувати за цю теорію потрібно вікторіанцям, які створили чимало міфів про середньовічне життя.
Як розповів археолог, автором теорії про сходи за годинниковою стрілкою можна вважати англійського мистецтвознавця на ім’я сер Теодор Андреа Кук. Він уперше включив цю історію у свій есей 1902 року, присвячений гвинтовим сходам.
Ця не була інженерна праця про тактичні переваги різних конструкцій сходів, а мистецтвознавчий текст про естетику спіральних конструкцій. При цьому автор стверджував, що сходи проти годинникової стрілки, ймовірно, є більш поширеними та зручними.
Джеймс Райт додав, що після цього есея у Кука з’явилися послідовники: «Письменник Гай Кадоган Ротері повторив теорію фехтувальника і послався на Кука у своїй бібліографії. Потім її включив до популярних книг про замки автор Сідні Той, і до середини XX століття вона стала поширеним загальноприйнятим знанням».
Годі вірити у вигадки
Тоді чим можна пояснити популярність в середньовічних замках гвинтових сходів, закручених за годинниковою стрілкою? Швидше за все, це має практичне підґрунтя. Археолог Райт припустив: «Напрямок повороту може бути пов’язаний зі зручністю перенесення товарів, просторовими міркуваннями доступу або, можливо, навіть односторонніми системами доступу».
Зрештою, сходи у Середньовіччі були насамперед тим, чим вони є сьогодні: способом потрапити з одного поверху на інший. Причина, через яку так багато з них закручуються за годинниковою стрілкою, може бути просто питанням смаку або моди. Варто пригадати бодай те, що сходи проти годинникової стрілки вийшли з моди у XI та XII століттях, перш ніж знову стати популярними у другій половині XIII ст.
Отже, чому середньовічні сходи зазвичай закручуються за годинниковою стрілкою? Мабуть, з вище озвучених причин, а також, можливо, з міркувань дизайну та облаштування простору. Але не для захисту від нападників.
Звичайно, в це, мабуть, складно повірити. «Теорія щодо фехтувальника є надзвичайно популярною. Не сумніваюся, що міф продовжать переповідати», – вважає Райт.
Фото: pexels.com
