Ніла Іваненко 
Поцілунки є важливою частиною людської культури. Як засвідчили древні клинописні таблички, знайдені в Іраку, люди цілувалися принаймні з 2500 року до нашої ери.
Нині ми активно обмінюємося поцілунками різного забарвлення – романтичними, родинними або дружніми. Але чи роблять щось подібне представники фауни?
У світі тварин є чимало проявів, що нагадують поцілунки
Варіації на тему людського поцілунку можуть бути різноманітним – від поцілунку з язиком до платонічного в щоку. Намір, який стоїть за поцілунком в губи, теж буває різним. Приміром, притискання ваших губ до губ іншої людини під час серцево-легеневої реанімації нагадує романтичний цілунок, але ніхто його таким не вважає.
Шеріл Кіршенбаум, авторка книги «Наука поцілунку: що нам кажуть наші губи» (Grand Central Publishing, 2011), розповіла, що у тваринному світі існує безліч проявів, які можна було б вважати поцілунками: від дотику черепах головами до тертя лосів носами. Можливо, одним із найочевидніших прикладів поцілунків тварин є облизування.
Вивчаючи ці дії, дослідники намагаються не антропоморфізувати їх, не розглядати крізь призму людських мотивів. Тож ці прояви часто-густо називають «поцілункоподібною поведінкою», а не «поцілунками». І вони не завжди мають такий самий позитивний підтекст, як поцілунки людей.
Наприклад, в африканській савані можна побачити пару жирафів, що переплітають свої шиї та подекуди торкаються одне одного мордами й губами. Але така поведінка, що нагадує поцілунок, не є проявом ніжності. Це – ритуал домінування, який жирафи використовують для визначення вищого та нижчого статусу.
А що стосовно приматів?
Примати – єдині тварини, які можуть цілуватися за допомогою витягнутих, складених навпіл губ так, як це роблять люди. А одними з найбільших любителів цілуватися вчені вважають бонобо (Pan paniscus). Вони, а також шимпанзе (Pan troglodytes), є нашими найближчими родичами, що нині живуть на Землі.
Ванесса Вудс, дослідниця еволюційної антропології в Дюкському університеті (США), розповіла виданню Live Science, що очолювані самками соціальні групи бонобо вирішують суперечки за допомогою сексу, а не насильства, як це роблять багато інших приматів. Хоча бонобо й не обов’язково цілуються під час сексуальних контактів. До того ж щось подібне до поцілунків можна спостерігати, коли ці примати діляться їжею та доглядають одне одного. За словами пані Вудс, поцілунки можна вважати барометром стосунків для бонобо.
У своїй статті 2024 року Адріано Ламейра, професор психології в Університеті Ворика (Велика Британія), припустив, що людські поцілунки насправді є еволюційним залишком поведінки взаємного догляду. Під час цього догляду примати витягують губи та смокчуть шкіру партнера, щоб видалити комах або сміття. І це нагадує поцілунки.
А тим часом пані Вудс не зовсім упевнена, що це єдина еволюційна причина поцілунків. На її думку, спільна їжа також є важливим мотиватором для контакту рот-у-рот у бонобо.
Хоча еволюційне походження поцілунку залишається загадкою, ясно одне: тваринам теж притаманна поведінка, що нагадує поцілунки. Однак широкий спектр людських поцілунків відрізняє нас від решти тваринного світу.
Фото: pixabay.com
