Ніла Іваненко 
Нове дослідження американських учених запевняє, що хвороба, яка руйнує пам’ять, мовлення та мислення, була напрочуд рідкісною за часів Стародавніх Греції та Риму.
Деменція, ймовірно, є сучасною хворобою, оскільки в давньогрецьких та давньоримських медичних текстах дуже мало згадок про тяжку втрату пам’яті, заявили дослідники.
Команда під орудою професора-геронтолога Калеба Фінча з Університету Південної Каліфорнії оприлюднила результати своєї нової роботи. Вони підтверджують теорію стосовно того, що деменція є хворобою сучасної людини та наслідком її способу життя.
Щоб дійти цього висновку, науковці проаналізували письмові свідчення 2000-2500-річної давнини, тобто часів Арістотеля, Галена та Цицерона.
Про що дізналися дослідники
Стародавні греки визнавали, що старіння зазвичай спричиняє проблеми з пам’яттю, які тепер діагностували б як «легкі когнітивні порушення». Але в досліджуваних текстах не було жодних згадок про серйозну втрату пам’яті, мовлення та мислення, характерну для хвороби Альцгеймера або інших типів деменції, на які нині страждають мільйони людей у всьому світі.
Науковці глибоко вивчили більшість древніх медичних творів Гіппократа та його послідовників. У працях найчастіше згадувалися такі недуги людей похилого віку, як глухота, запаморочення та розлади травлення. Однак не було жодного слова про втрату пам’яті.
Однак у текстах, написаних століттям пізніше у Стародавньому Римі, таки з’явилося кілька згадок такого змісту. Гален, приміром, зазначав, що у віці 80 років деяким людям похилого віку стає важко опановувати щось нове. Пліній Старший зауважив, що сенатор та знаний оратор Марк Валерій Мессала Корвін забув власне ім’я. А Цицерон дійшов висновку, що «літня дурість… властива безвідповідальним старим, але не всім старим».
Професор Фінч розповів: «У стародавніх греків було дуже, дуже мало свідчень, але ми їх знайшли – це згадки про щось на кшталт легкого когнітивного порушення… У римлян ми виявили як мінімум чотири твердження, що вказують на рідкісні випадки розвиненої деменції».
Як заявив керівник дослідження, аналіз цих та інших фактів підтверджує ідею про те, що деменція і хвороба Альцгеймера є продуктами сучасного життя.
Чому цих свідчень так мало?
Раніше інші команди дослідників, які вивчали античні надгробки, поширювали думку, що середня тривалість життя давніх римлян та греків не перевищувала 30-35 років. Але ж деменція рідко проявляється до 60-річного віку (хоча вона й не є обов’язковою супутницею старіння). Це означає, що хвороба, спричинена віковим аномальним накопиченням білків навколо клітин мозку, за античних часів не могла бути такою поширеною, як тепер.
Однак деякі історики відкидають твердження, що життя римлян та греків було таким коротким. Експерти спираються на свідчення літописців про те, наприклад, що претенденти на певні політичні посади мали досягати 40-річного віку. Або про те, що деякі люди навіть доживали до 100 років, пише Daily Mail.
Професор Фінч припустив, що в міру того, як римські міста розросталися, забруднення навколишнього середовища збільшувалося. І це могло призводити до погіршення когнітивних функцій в населення.
Крім того, римські аристократи використовували в побуті свинцеві вироби, наприклад, кухонне приладдя та водопровідні труби. За словами істориків, античні люди навіть додавали ацетат свинцю у вино, щоб підсолодити його, й таким чином мимоволі отруювали себе потужним нейротоксином.
На підтвердження своїх висновків команда професора Фінча також спиралася на дослідження, присвячене сучасним індіанцям цимані, корінному народу болівійської Амазонії. Цимані, як древні греки й римляни, досі ведуть доіндустріальний спосіб життя, до того ж дуже фізично активний. Тож, можливо, не дивно, що випадки слабоумства в них – надзвичайна рідкість.
Міжнародна команда дослідників когнітивних здібностей під керівництвом професорки Маргарет Гатц з Університету Південної Каліфорнії виявила, що лише близько одного відсотка літніх цимані страждають на деменцію.
Для порівняння: цією недугою охоплені 11 відсотків мешканців США віком 65 років і більше.
Професор Фінч зауважив: «Це вказує на те, що довкілля є величезним визначальним фактором ризику деменції».
Результати дослідження опублікувало видання Journal of Alzheimer’s Disease.
Фото з відкритих джерел
