Сергій Гулюк 
Історія світової аерокосмічної галузі налічує майже півтори сотні років, а внесок в її розвиток українців важко переоцінити: винахідник та автор схеми першого у світі реактивного літального апарату (і за сумісництвом революціонер) Микола Кибальчич – родом з Чернігівщини, полтавчанин Юрій Кондратюк свого часу розрахував оптимальну траєкторію польоту на Місяць, фундатор практичної космонавтики Сергій Корольов, як відомо – з Житомира, і цей перелік можна продовжувати. Наша країна нині постійно бере участь у міжнародних космічних програмах, а про першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка теж відомо всім. Але сьогодні розповідь про жінку-астронавтку. Її ім’я – Гайдемарі Марта Стефанишин-Пайпер.
Перед виходом у відкритий космос
Мрії про космос з вікна пасажирського літака
Середина 1960-х. Маленька Марта разом з батьками вперше у своєму житті подорожує літаком, їй щойно виповнилося чотири, і в неї вперше з’явилася думка про далекі космічні орбіти та підкорення величних та нездоланних на перший погляд просторів. Астронавти були справжніми героями того часу: з телевізійних екранів без кінця розповідали про перше у світі стикування космічних кораблів, вихід пілотів у відкритий космос та підготовку екіпажу «Аполон-11» до історичної висадки на Місяці. Тож відповідь на питання «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» була майже однаковою не лише у радянських дітей.
А поки була звичайна школа у столиці штату Мінесотта, місті Сент-Пол, та обов’язкове відвідування української школи по суботах. Крім того, обираючи тих, хто би взяв на себе місію позашкільної освіти юної Гайдемарі, батьки зупинились не на локальній скаутській організації, а саме на українському «Пласті» у Сент-Полі. Ну і звісно, сім’я Стефанишиних регулярно відвідувала українську церкву у регіоні.
«Українська культура була невід’ємною частиною мене», – згадувала потім Гайдемарі. Власне, достатньо поглянути на її фото часів навчання у Масачусетському технологічному інституті: на ньому вона так і сяє – чи то ефект від щирої усмішки, чи від красивої вишиванки, у яку дівчина вбралася.
Та чи могло бути інакше у сім’ї Михайла Стефанишина, батька американської астронавтки, який народився на Львівщині, у селі Якимів (нині це Кам’янка-Бузький район Львівської області). Під час Другої світової війни Михайло був вивезений на примусові роботи до нацистської Німеччини. Коли війна скінчилася він вирішив не повертатися на Батьківщину, небезпідставно побоюючись репресій з боку радянської влади. У Німеччині він одружився з місцевою громадянкою Адельгейдою, а згодом пара емігрувала до США, де у 1963 році народилася їхня донька Марта-Гайдемарі. У подальшому, коли астронавтка вийшла заміж за американця Глена Пайпера, вона наполягла на збереженні подвійного прізвища – Стефанишин-Пайпер, а сина назвала на честь батька Михайла – Майклом.
Сто тисяч доларів випадково не пролітали?
Зустрічі з космосом – своєю мрією дитинства – Гайдемарі чекала, як кажуть, все життя та ще десять років. 1 травня 1996 року її зарахували кандидаткою у астронавти NASA шістнадцятого набору у якості спеціаліста з корисного навантаження. До цього вона пройшла підготовку у навчальному центрі рятувальних і підводних операцій Військово-морських сил США, отримавши спеціалізацію офіцера-водолаза та офіцера-рятувальника. Сталося це завдяки умовам контракту Стефанишин-Пайпер з ВМС, які взяли на себе оплату навчання майбутньої астронавтки у Масачусетському технологічному інституті. Його вона закінчила не просто добре та з відзнакою, але й здобула ступінь магістра у галузі машинобудування.
Гайдемарі в групі астронавтів
Політ Гайдемарі було призначено на 2003 рік, але через катастрофу шатлу «Колумбія», яка сталася 1 лютого 2003 року, місію STS-115 призупинили та відклали на декілька років. Зрештою перший політ американки українського походження відбувся з 9 по 21 вересня 2006 року, сталося це на транспортному космічному кораблі «Атлантіс». Стефанишин-Пайпер тоді здійснила два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 12 годин 8 хвилин, під час яких вона встановлювала сегменти фермових конструкцій із сонячними батареями на Міжнародній космічній станції. Гайдемарі стала 43-ю жінкою, яка здійснила космічний політ, восьмою – яка виходила у відкритий космос, та загалом – 447-ю людиною у космосі.
Вдруге це сталося у листопаді 2008 року у рамках місії STS-126 на транспортному космічному кораблі «Індевор». Політ тривав п’ятнадцять днів, і цього разу астронавтка здійснила три виходи у відкритий космос загальною тривалістю 20 годин 34 хвилини.
Підготовка до польоту
Під час одного з виходів сталося щось на кшталт орбітального курйозу, а насправді нашій героїні було не до сміху: у космічному просторі Гайдемарі не втримала у руках сумку з інструментами, якими мала лагодити несправності на космічній станції. Вони, за оцінками спеціалістів, коштували близько ста тисяч доларів. «Мені хотілося плакати, коли я побачила, що сумка полетіла у космос, – згадувала потім астронавтка, – я провела її поглядом, а потім просто зателефонувала до центру управління польотами і повідомила про те, що сталося». Згодом цінна сумка стала супутником Землі, після чого, майже через рік, згоріла у атмосфері.
Цікавий факт: під час першого польоту у складі місії STS-115 для астронавтів щоранку передавали улюблену музику з Землі, і у один з днів для Гайдемарі на орбіту передали пісню на слова поеми Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Пізніше астронавтка розповідала, що із собою у космос брала український прапор та «лілейку» – емблему «Пласту».
Американські астронавти на зустрічі з Президентом США
Чудовий Дніпро у тиху погоду, особливо з відкритого космосу
Але не лише далекі космічні простори підкорювала Гайдемарі, а й підводні теж. У проміжку між двома польотами Стефанишин-Пайпер призначають командиром експедиції «NEEMO 12». Разом з командою вона провела дванадцять днів на підводній лабораторії Aquarius, що належить NASA , відпрацьовуючи імітацію виходів у космос та взаємодію між астронавтами. У 2009 році Гайдемарі завершує кар’єру астронавтки і зосереджується на службі у військово-морських силах США. Її призначають командиром дивізії морських сил Кардерок у штаті Меріленд. Цю посаду вона займала до своєї відставки у 2015 році, залишила її у званні капітана ВМС США (в Україні ця посада відповідає званню капітана 1-го рангу).
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер у аеропорту «Бориспіль» зустрічав перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк
У січні 2007 року, ще будучи діючим астронавтом NASA, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер вперше відвідала Україну. У аеропорту «Бориспіль» її з квітами зустрічав перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. У той приїзд вона перебувала не лише в українській столиці, де зустрілася з першими особами держави, а й вирушила до Львова, а потім – у Якимів, рідне село свого батька. Там вона зустрілася із своїми українськими родичами, серед яких – двоюрідні брати та сестри. У селі їй влаштували незабутній гостинний прийом, пригощали смачними стравами та підготували подарунки. Тодішній Президент країни Віктор Ющенко нагородив Гайдемарі орденом княгині Ольги III ступеня.
Зустріч з українськими родичами
Цікаво, що через півроку астронавтка знову приїхала до України, щоб взяти участь у міжнародному жіночому саміті. А у 2019 році за сприяння американського посольства було влаштовано міні-тур астронавтки з лекціями та зустрічами з українськими студентами у Києві, Житомирі, Харкові та Львові. Також у той приїзд Гайдамарі вже сама принесла квіти своєму другу Леоніду Каденюку – на його могилу, вшанувавши пам’ять першого українського космонавта.
Відео про цей візит американської астронавтки можна переглянути тут.
Після початку війни в Україні американська астронавтка публічно висловила свою підтримку нашій країні. У одному з інтерв’ю вона ділилася своїми враженнями від першого польоту у космос: «Я одразу знайшла із космосу Україну, бачила Київ, видно було ріку Дніпро, і дуже легко було знайти Чорне море та Крим».
У лютому цього року Гайдемарі виповнилося 60 років. Її американське ім’я співзвучне із французьким військовим терміном garde-marine («морська охорона»). Воно також є офіцерським званням у багатьох державах світу, і по відношенню до жінки з українським корінням, яка не лише п’ять разів виходила у відкритий космос, а й багато років віддала служінню військово-морським силам, воно виглядає особливо доречно.
Фото: uk.wikipedia.org, facebook.com
