У «Війні світів», «Машині часу» та «Людині-невидимці» автор із позаминулого століття передбачив Другу світову війну, атомну бомбу та Інтернет. Прихильникові критичного реалізму, який творив у 1895-1946 роках, вдалося познайомити людство з гелікоптерами, кліматичною технікою, відеозаписами та комерційним телебаченням задовго до їх появи. У той чи інший спосіб справдилися і його ідеї про «світову державу» та «світовий уряд». Що допомогло творцеві науково-фантастичних сюжетів випередити час, навіщо історик, сценарист, соціолог, філософ та журналіст зустрічався з політиками і про що він застерігав сучасників?
Герберт Веллс за роботою
«Переломні» роки
Герберт Джордж Веллс народився 21 вересня 1866 року у Великому Лондоні (передмісті Бромлі) в родині дрібного англійського крамаря, що «підробляв» грою у крикет. Прогодувати сім’ю «м’ячем і битою» батькові Джозефу було простіше, ніж торгівлею порцеляною: колишній садівник та його дружина-покоївка Сара Ніл мало що розуміли у продажах. Заповнити прогалину у сімейній освіті батьки доручили спадкоємцю – молодшому з чотирьох дітей Герберту Джорджу. Щоб із сина вийшов грамотний торговець, навчати комерції його почали з восьмирічного віку: хлопчину відправили до Thomas Morley’s Сommercial Academy.
Та незабаром у арифметики з’явився серйозний конкурент – художнє чтиво. Літературою учень захопився, зламавши ногу, і цей інтерес надалі послужив йому більш важливу службу, ніж уміння вести справи в лавці. Хоча без сімейного бізнесу письменницька доля Веллса могла б і не відбутися. Коли годувальник-батько за п’ять років зламав стегно і більше не міг заробляти на турнірах, оплачувати навчання у «Комерційній академії Томаса Морлі» тринадцятирічний підліток змушений був із власного заробітку.
Допитливий розум та цікавість до світоустрою дозволили майбутньому фантастові здобути освіту в Королівському коледжі Лондонського університету (1888 року то була Педагогічна школа наук – Normal School of Science). Старанному студентові вистачило трьох років, щоб отримати два вчені звання в галузі природничих наук, а згодом він захистив докторський ступінь з біології. Водночас, біолог із особистою практикою у видатного британського зоолога-дарвініста, члена Королівського товариства Томаса Гекслі, успішно працював викладачем точних наук. Навчавшись торгівлі мануфактурою, він справлявся і з роботою аптекаря, і з посадою шкільного вчителя. А в 1893 році Герберт Джордж Веллс вирішив зайнятися журналістикою. Така зміна діяльності не була для нього проблемою, адже природознавство перегукується із законами суспільного устрою і є ключем до розуміння життя.
Успіх на письменницькій ниві затьмарив усі попередні досягнення Веллса, і в 1933 році він став очільником британського ПЕН-клубу. Це ім’я стоятиме на двох всесвітніх історіях, чотирьох десятках романів, трьох дитячих книгах, незліченній кількості оповідань та шістдесяти полемічних брошурах із філософії та суспільної перебудови. Фантастові належать три десятки брошур на теми еволюції і революції, націоналізму і мілітаризму, війни і миру, глобального управління та світової сталості. У фіналі творчого шляху художню вигадку в інтелектуальній продукції фантаста витіснили соціологічні та політичні дослідження: Веллс залишив світові багатотомні видання суспільствознавчих прогнозів.
Дослідник світу
Порушені письменником теми «запрограмували» розвиток фантастики у популярних напрямах, де послідовники знаходять джерела натхнення та теми для творчості навіть через сторіччя. Але першопрохідником у цьому «квесті» був Герберт Джордж Веллс. Чотиривимірну реальність він описав у своєму дебютному фантастичному романі «Машина часу» в далекому 1895 році – на десять років раніше за Ейнштейна. А за три роки у «Війні світів» великий фантаст зобразив гранично реалістичну картину війн майбутнього – з авіаударами, отруйними газами та лазерною зброєю. Згодом ця тема була продовжена в наступних роботах письменника «Війна в повітрі» і «Коли спляче порося прокинеться». А в романі 1914 року «Світ звільнений» майстер прогнозів передбачив створення та застосування у Другій світовій війні атомної зброї.
І про що б Уеллс не фантазував, його ідеї мали наукове підґрунтя. Про розумну цивілізацію комах письменник розповів задовго до того, як ця тема стала дослідницьким мейнстримом: оповідання «Імперія мурах» вийшло 1905 року. А в 1923 році фантастом було вперше впроваджено в літературу тему паралельних світів («Люди як боги»). Цьому ж авторові належить пріоритет у літературній розробці понять «невагомість» та «антигравітація» («Перші люди на Місяці»). І про прискорення темпу життя так само першим у літературі зазначив він.
Усі свої оригінальні ідеї, підхоплені згодом іншими фантастами, видатний вигадник Веллс розглядав не як безцільну гру уяви, а як наочний посібник, ілюстрацію до особистих соціально-критичних поглядів. Знаєте, яку він написав епітафію до власного життя: «А я вас, придурків, про все попереджав».
Зокрема, письменник завжди застерігав від революцій. Темою «Машини часу» є деградація суспільства, що погрузло у класовій боротьбі. Фабіанське товариство, членом якого Герберт був із 1903 року, виступало за «політичну виваженість», «еволюційність замість революційності». Веллс поділяв позицію «поступовості» та обережності у соціальному реформуванні і навіть опонував на цьому ґрунті поглядам Бернарда Шоу, який об’єднав у колі фабіанців «соціалістів-реалістів». Особисто знаючи Вінстона Черчілля, Веллс надавав йому підтримку на виборах як лібералу, але не поділяв подальшу позицію британського лідера як консерватора. Втім, на початку 1920-х років Уеллс і сам балотувався до парламенту, виставляючи кандидатуру від Лейбористської партії, створеної в 1900 році як Комітет робочого представництва.
Надії та розчарування
Всесвітньо знаний письменник був знайомий із багатьма державними діячами, зустрічався з Леніним і Сталіним (з останнім навіть грав у липні 1934 року у свою улюблену дитячу гру – «солдатики»). Відомо, що фантаст пропонував об’єднати зусилля для створення «світу злагоди та достатку» та розцінював організацію великомасштабної індустрії на засадах планової економіки як найбільш прийнятну стратегію у подоланні наслідків Великої депресії.
Парадокс полягав у тому, що соціаліст Уеллс відкидав марксизм: «Маркс хоче звільнення робітничого класу, а я – його знищення» («Веллсовський план нового суспільного устрою»). На відміну від марксистів, Веллс вважав себе «еволюційним колективістом», тож соціальну революцію та диктатуру пролетаріату рішуче відкидав. Не розглядаючи умовою становлення нової суспільно-економічної моделі повалення капіталістичного ладу, письменник виступав за послідовний розвиток капіталізму у всесвітню колективістську систему. На думку фантаста, цьому могла б сприяти «виховна робота». В уявленні письменника майбутня технократично-соціалістична «світова держава» мала би з’явитися за «мирної та відкритої змови» середнього класу технократів.
Герберт Веллс, 1940 р.
Контраверсійною була і позиція фантаста щодо війни. З одного боку, Веллс був пацифістом і антифашистом, який звинувачував у розпалюванні Першої світової «патріотичну істерію» та радикальних націоналістів. А з іншого боку, письменник не протестував 1914 року проти участі Великобританії у «спільній бійні». Про антигуманний характер фашизму фантаст попередив людство в романі 1927 року «Напередодні». Можливість для держав убезпечитися від подібних катастроф Веллс бачив у створенні «світового уряду», але в силі Ліги Націй, що не змогла захистити світ від нового глобального конфлікту, фантастові довелося зневіритися.
Шукайте жінку
Натомість, письменника не розчарувала його багаторічна фактична дружина (офіційний шлюб пропонував – не захотіла), уродженка Полтави Марія Гнатівна Закревська-Бенкендорф-Будберг. Цю загадкову жінку історики називають «українською баронесою з котячим ім’ям». До Мури письменник мав два шлюби: з першою дружиною Герберт розлучився, а другу поховав (1928 року матір його двох синів Емі Кетрін забрав рак). З Мурою Закревською Веллс познайомився за вісім років до того, як став удівцем. Зустріч респектабельного британця з тодішньою цивільною дружиною та секретаркою Максима Горького відбулася 1920 року.
Герберт Уеллс, Максим Горький та Мура Будберг
Про це вже багато написано: під час приїзду до російської столиці Веллс зупинився в будинку колеги і не мав планів спокушати чужу жінку, вона нібито зацікавилася гостем сама. Ось які порівняльні характеристики дала чоловікам Мура Гнатівна, яка у різний час мала близькі стосунки з Фрейдом, Ніцше, Рільке, Чуковським та іншими відомими сучасниками: «Веллс – невиправний бабій, жодну спідницю не пропустить, а з Горьким я почуваюся єдиною жінкою у світі, бо інших для нього наче не існує» (Марії Будберг Горький подарував права власності на всі свої закордонні видання).
Навколо імені цієї «залізної жінки» досі зберігається ореол таємничості через її ймовірний зв’язок із трьома розвідками. Не факт, що закоханому Веллсу були відомі подробиці її минулого життя, де знайшлося місце роману з англійським агентом і шантажу з боку ОГПУ-НКВС. У полі зору ЧК приваблива та освічена жінка зі знанням іноземних мов перебувала з 1918 року. Виїхати з країни Мурі допомогло співмешкання з «буревісником революції»: вона супроводжувала Горького на Капрі, а після повернення цивільного чоловіка на батьківщину відновила стосунки з Веллсом.
1933 року Закревська переїхала до письменника у Лондон. Жити з фантастом колишня полтавка погодилася без шлюбних формальностей. Саме цій жінці судилося впливати на суспільно-політичні погляди Герберта Веллса до його смерті у 1946 році (прах батька сини розвіяли за заповітом над Ла-Маншем). Письменник зізнавався, що ближче за Муру в нього нікого немає: «Я люблю її у всіх проявах, і так буде до кінця моїх днів».
Фото з відкритих джерел