Ніла Іваненко 
Команда Барселонського університету вивчала здоров’я жителів Іспанії, що дотримуються середземноморської дієти: вона, як відомо, передбачає вживання невеликої порції вина за вечерею. Науковці дійшли висновку, що скромна щоденна доза цього напою може захистити серце.
Вони дослідили ефект від вживання 0,5-1 келиха вина на день добровольцями, яким уже виповнилося 60 років та які були схильні до серцевих захворювань. Результати показали, що ризик інфаркту та інсульту в цих учасників знизився на 50 відсотків, порівняно з тими, хто не пив вино.
Однак цей захисний ефект зникав у людей, які випивали більш ніж один келих вина на день, стверджує провідний автор дослідження – доктор Рамон Еструх.
«У цьому дослідженні вивчалася важливість помірного споживання вина в рамках здорового раціону, такого як середземноморська дієта», – зазначив доктор Еструх. «Досі ми вважали, що 20 відсотків ефекту середземноморської дієти можна пояснити помірним споживанням вина; однак у світлі цих результатів ефект може бути навіть більшим», – додав він.
Як проходило дослідження та які відгуки критиків отримало?
Ця наукова робота, результати якої опублікувало видання European Heart Journal, є частиною масштабного іспанського дослідження, що триває. Воно вивчає вплив середземноморської дієти на людей з ризиком серцевих захворювань. 1232 учасники поточного дослідження мали діабет 2 типу або такі фактори ризику, як куріння тютюну, високий рівень холестерину, гіпертонію, надмірну вагу та/або сімейний анамнез серцевих захворювань.
На початку дослідження добровольців розпитували про їхню типову їжу та питво, пише CNN. Також у них брали зразок сечі для вимірювання рівня винної кислоти. Ця хімічна речовина, що виділяється із сечею, міститься у виноградних продуктах, таких як вино. Після року дотримування середземноморської дієти учасники здавали аналіз повторно. Якщо виноград або вино вживалися ними протягом останніх п’яти днів, тест показував це.
«Вимірюючи рівень винної кислоти в сечі, ми змогли точніше виміряти рівень споживання вина», – пояснив доктор Еструх.
А тим часом Кевін Макконвей, один з опонентів іспанських учених, почесний професор Відкритого університету в Мілтон-Кінсі (Велика Британія), який не брав участі в дослідженні, зауважив: «Значна частина коливань рівня винної кислоти може бути зумовлена іншими факторами, наприклад, тим, що не всі респонденти чесно говорили про те, скільки вони випили, або тим, що між повідомленням про вживання алкоголю та вимірюванням рівня винної кислоти проходить певний проміжок часу, або тим, що на рівень винної кислоти також впливає вживання інших харчових продуктів та деякі процеси в організмі».
Критики дослідження також вважають, що воно не враховує загальновідомої шкоди алкоголю, зокрема вина, для здоров’я.
«Люди часто кажуть, що «вино корисне для серця», але ми також знаємо, що занадто багато вина не корисно для серця», – сказав Пол Лісон, професор серцево-судинної медицини в Оксфордському університеті, який не брав участі в дослідженні.
Навид Саттар, професор кардіометаболічної медицини та почесний консультант Університету Глазго, порадив утриматися від вживання вина чи будь-якого іншого алкоголю заради доброго здоров’я.
А Трейсі Паркер, провідна дієтологиня Британського фонду серця, переконана, що існують значно здоровіші способи захистити свій організм, ніж вживання алкоголю. Приміром, збалансоване харчування, регулярні фізичні вправи та відмова від куріння.
