Ніла Іваненко 
Корабель, що перевозив близько сотні пляшок шампанського, а також мінеральну воду, вино та порцеляну, ймовірно, затонув у 1850-1860-ті роки.
Останки вітрильника покояться на глибині близько 58 метрів біля узбережжя південного шведського округу Блекінге. Водолази польської компанії BalticTech виявили уламки судна за 37 км від шведського острова Етланд, коли обстежували невідомі локації на дні Балтійського моря.
Експерти припускають, що шампанське та воду німецького виробника Selters – так звану зельтерську, можна пити й сьогодні. Однак скуштувати напої поки що не можливо, так само як не можливо наближатися до затонулого корабля. Адже шведська влада класифікувала знахідку як «давню реліквію» та не дозволяє її вивчати без особливого дозволу.
І тут потрібне деяке роз’яснення. Річ у тім, що про місце затоплення шведи знали ще у 2016 році. Його зареєстрували як культурну спадщину в Національному управлінні старожитностей. Але що саме приховує затонуле судно, яке лежить на чималій глибині, досі нікому не було відомо.
Про що ще розповіли експерти
Таємницю розкрила команда водолазів компанії BalticTech. За допомогою гідролокатора вона натрапила на щось подібне до старого рибальського човна.
«Спочатку були сумніви, чи знайдеться хтось, хто захоче спуститися», – розповіли підводні пошуківці на своєму сайті. Однак два драйвери все ж наважилися пірнути до уламків та дослідити їх, розповіло видання Independent.
А коли відчайдухи не повернулися за дві години, їхні колеги запідозрили, що «на дні є щось дуже цікаве». І вони мали рацію. Як звітували пірнальники, вони побачили вітрильне судно «в дуже хорошому стані, завантажене до країв шампанським, вином, мінеральною водою та порцеляною».
За словами керівника водолазної команди Томаша Стахури, експерти з вина та води швидко зв’язалися з водолазною компанією та наввипередки провели лабораторні випробування вмісту пляшок.
Однак шведська влада зайняла тверду позицію, вимагаючи, щоб археологічні раритети на дні моря залишалися недоторканими.
«Не можна без дозволу округу вилучати предмети з місця корабельної аварії, наприклад, пляшки шампанського», – зауважив Магнус Йоханссон, чиновник округу Блекінге.
Варто додати, що в ті далекі часи, коли вітрильник затонув, мінеральна вода вважалася не менш цінною ніж шампанське (а, можливо, й більш). Дозволити собі її могли лише вельможні особи. Морські археологи припустили, що знайдений вітрильник доставляв дорогі напої та посуд до столу якоїсь королівської родини.
