Ніла Іваненко 
У неандертальців та представників виду Homo sapiens було захопливе та тривале спільне минуле. Сліди ДНК неандертальців у генетичних кодах сучасних людей вказують на те, що ці стосунки були дуже тісними. Деякі вчені навіть вважають за потрібне припинити класифікувати неандертальців як окремий вид.
Більшість досліджень цієї теми, які проводилися раніше, були присвячені потоку генів від неандертальців до людей розумних. Ці роботи мали сенс, оскільки в нас є багато людського генетичного матеріалу для аналізу та значно менше неандертальської ДНК.
А нещодавно команда американських генетиків під керівництвом Лімінга Лі з Принстонського університету знайшла спосіб простежити потік генетичного матеріалу від людей до неандертальців, провівши дуже ретельний аналіз неандертальської ДНК, виявленої в сучасних людей.
Про що дізналися науковці
Результати дослідження показали тривалий зв’язок, що повторювався, між двома групами гомінінів, який розпочався 250 000 років тому. І, як виявили дослідники, ДНК неандертальців, що засвідчила цей ранній зв’язок, змусила вчених переоцінити загальну кількість популяції неандертальців приблизно на 20 відсотків.
«Менша передбачувана чисельність популяції та передбачувана динаміка домішок відповідають популяційним даним про неандертальців, чисельність яких з часом зменшувалася і які зрештою були поглинені сучасним людським генофондом», – повідомили вчені.
Неандертальської ДНК, що залишилася від справжніх неандертальців, насправді не так багато, оскільки вони зникли близько 40 000 років тому. Тести на генетичному матеріалі, що зберігся, не дали доказів наявності людської ДНК. Але геном кожної людини у світі містить принаймні трохи неандертальської ДНК: від одного до чотирьох відсотків.
Лі та його колеги використали у своєму дослідженні міжнародну базу даних сучасних людських геномів 1000 Genomes, пише Science Alert. Для ідентифікації ДНК неандертальця у 2000 сучасних людських геномах і вилучення інформації з цієї ДНК команда скористалася методом IBDmix, розробленим у Принстоні.
Дослідники шукали властивість, відому як гетерозиготність: цей параметр можна використовувати для оцінки генетичної різноманітності. Висока гетерозиготність означає високу різноманітність, низька гетерозиготність означає протилежне. Таким чином, якщо послідовність ДНК неандертальця демонструє високу гетерозиготність, це означає, що ця ДНК може походити від особи, яка є наслідком схрещування з людиною розумною.
Науковці виявили ці сліди в ДНК неандертальців у африканських індивідуумів. А тим часом ДНК неандертальців, виявлена у неафриканських індивідуумів, не мала такої сигнатури. Це дало можливість дослідникам ідентифікувати два конкретні імпульси потоку генів від людини до неандертальців. Один відбувався близько 250 000-200 000 років тому, а другий – близько 120 000-100 000 років тому.
Команда також змогла оцінити кількість людської ДНК, що присутня в деяких лініях неандертальців. Зокрема, в геномі неандертальців з печери Віндія (Хорватія) та Алтайських гір могло бути відповідно близько 2,5 та 3,7 відсотка ДНК сучасної людини. Це означає, що раніше науковці дещо переоцінювали чисельність популяції неандертальців, що, своєю чергою, проливає більше світла на їхнє вимирання.
Дослідження Лі та його колег підтвердило теорію про те, що населення неандертальців було поглинено населенням Homo sapiens, а також кілька інших попередніх відкриттів, наприклад, щодо зникнення неандертальської Y-хромосоми.
«Асиміляція неандертальців в популяції сучасних людей у міру їх поширення Євразією фактично збільшила б чисельність сучасних людських популяцій, одночасно скоротивши чисельність популяції неандертальців, що вже перебувала під загрозою», – зауважили вчені.
Висновки з дослідження опублікував журнал Science.
Фото: pixabay.com
