Ніла Іваненко 
Як показало нове дослідження команди психологів з Університету Джона Хопкінса (США), одружені зрадники майже ніколи не каються у своїй невірності.
На це дослідження науковців надихнули нещодавні скандали навколо адюльтерів деяких публічних пар. Учені вирішили провести опитування, присвячене ставленню до зрад. До нього залучили 2000 осіб, котрі користувалися однією з канадських служб знайомств для одружених і тих, хто перебуває в цивільному шлюбі.
Команда мала намір зрозуміти психологію людей, що активно шукають позашлюбних зв’язків. Учасників запитували про стан їхнього шлюбу, мотивацію для адюльтеру та почуття, які виникають в них після зради.
Респонденти здебільшого повідомляли про високий рівень кохання до свого шлюбного партнера. Проте часто свідчили про низький рівень сексуального задоволення. Саме це виявилося головним мотиватором для інтриги на стороні.
Про що ще дізналися психологи
Серед інших причин любителі стрибати у гречку називали прагнення незалежності та бажання сексуального розмаїття.
Дослідникам здалося дещо дивним, що такі значущі проблеми у відносинах, як відсутність кохання чи гнів стосовно постійного партнера, були найменш згадуваними причинами адюльтеру.
Відповідно до результатів опитування, користувачі сайту майже поголівно не відчували каяття та вважали, що зрада не зашкодить їхньому шлюбу.
«У засобах масової інформації, телевізійних шоу, фільмах і книгах люди, що мають романи на стороні, відчувають сильну моральну провину, але ми не побачили цього у відповідях учасників», – зауважив доктор Ділан Селтерман, який керував дослідженням.
Наявність міцного шлюбу аж ніяк не змушувала зрадників шкодувати про свої пригоди. Навіть навпаки: вони надзвичайно раділи отриманому сексуальному та емоційному задоволенню.
За словами доктора Селтермана, опитування продемонструвало «складнішу картину невірності порівняно з тим, що ми думали, що знали».
Згідно з висновками вчених, невірність не завжди є наслідком глибоких проблем у стосунках, сказав дослідник. У людей є безліч мотивів для обману. Іноді вони зраджують, навіть якщо їхні шлюбні взаємини досить добрі.
Психологи не знайшли переконливих доказів того, що інтрижки пов’язані з низькою якістю відносин чи незадоволеністю життям. І тепер команда сподівається вивчити питання невірності серед ширших верств населення.
«Підтримувати моногамію або сексуальну винятковість, особливо протягом усього життя, дуже складно», – зазначив доктор Селтерман. При цьому люди все одно тішать себе ілюзіями, що їхні партнери будуть повністю задоволені сексом з однією особою протягом наступних 50 років свого життя. Але багатьом це не вдається, додав науковець.
Як долають спокусу зради
Інше дослідження, проведене командою психологів з Університету Нью-Брансвіка (Канада), було присвячене тому, як люди зазвичай долають бажання зрадити. До опитування вчені запросили 362 дорослих гетеросексуалів віком від 19 до 63 років.
Поліпшення стосунків. Сімдесят п’ять відсотків респондентів обрали за основну тактику покращення відносин. Вона передбачає запрошення постійного партнера на побачення, докладання додаткових зусиль до підтримання його гарного вигляду та частіші заняття сексом.
Упереджувальне уникнення. Прибічники цієї, другої за популярністю тактики, віддавали перевагу збереженню дистанції стосовно об’єкта спокуси. Вони не лише утримувалися від фізичного зближення, а й від розмов з ним, розповіло видання Daily Mail.
Відмова від спокуси. Третя та остання тактика, яку використовували опитані, передбачала почуття провини та негативне ставлення до того, хто спокушає. А також відмову від будь-якого флірту.
