Ніла Іваненко 
Люди, які постійно воюють із зайвою вагою, зазвичай чують пораду: «Менше їж та більше рухайся». Їх звинувачують у відсутності самодисципліни та нехтуванні правильним раціоном. Але, виявляється, ці нападки часто є несправедливими. Програш у боротьбі з ожирінням для багатьох зумовлений біологічними механізмами, що виходять за межі сили волі.
Команда вчених з Університету Конкордія в Монреалі заявила, що коріння цих невдач – у складній науці про метаболізм.
З жировою тканиною щось не так
Реальна причина проблемного схуднення часто криється в жирі нашого тіла. А особливо – в жирі під шкірою, відомому як підшкірна жирова тканина (SAT). Вона відіграє вирішальну роль в регуляції енергії та метаболічному здоров’ї.
Коли жиру в організмі більше за норму, SAT дає збій. Унаслідок чого надмірна кількість жиру накопичується в печінці та м’язах. Разом із цим зростає ймовірність діабету та серцево-судинних захворювань.
Автори дослідження SAT в університетській лабораторії метаболізму, харчування та ожиріння прагнули знайти нові ефективні підходи до лікування ожиріння з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта.
Однією з індивідуальних відмінностей є місце накопичення SAT. Підшкірний жир у нижній частині тіла, навколо стегон та сідниць функціонує інакше, ніж той, що концентрується навколо живота. Науковці вивчили клітинні та генетичні аспекти цих різних жирових відкладень та їхній зв’язок з ожирінням і діабетом.
За твердженням команди, ожиріння – це не просто зайва вага, а наслідок того, як організм зберігає та переробляє жир. На поведінку SAT також впливає стать. Залежно від неї, різні депо підшкірного жиру поводяться по-різному. Іншими словами, стать пов’язана з тим, як жирова тканина справляється із жиром.
Більше пильний погляд на SAT під мікроскопом показав, що ця тканина складається з різних типів клітин, зокрема, жирових (або адипоцитів) та імунних. Адипоцити є пасивними одиницями зберігання. Вони регулюють енергію, виробляють гормони та взаємодіють з іншими системами організму. Однак коли ці клітини перестають функціонувати, вони можуть спричинити запалення, резистентність до інсуліну та інші порушення обміну речовин.
Імунні клітини теж є важливими компонентами жирової тканини, які також відіграють істотну роль у запаленні та метаболічних порушеннях.
На характеристики SAT впливає й те, в якому віці розвивається ожиріння, розповіло видання Science Alert.
Чому цей напрямок досліджень є важливим?
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі налічується понад 2,5 мільярда дорослих людей з надмірною вагою. З них 890 мільйонів страждають на ожиріння.
Попередні дослідження засвідчили, що жінки з ожирінням стикаються зі значними труднощами у професійному житті. Вони заробляють на чотири відсотки менше та мають на 5,3 відсотка менше шансів знайти роботу, ніж жінки зі здоровою вагою.
Як вважають автори роботи, замість того, щоб звинувачувати людей у відсутності дисципліни, слід перенести акцент на розуміння патофізіологічних механізмів. Це дасть можливість експертам створити цільові методи лікування, які будуть спрямовані на усунення корінних причин ожиріння. Підбираючи лікування відповідно до метаболічного профілю кожного пацієнта, вчені врешті віднайдуть універсальні підходи до розв’язання проблеми ожиріння.
На переконання команди, проблема громадської охорони здоров’я в тому, що вона, як зазвичай, схиляється до випробуваних підходів до зниження ваги, таких як медикаментозне лікування, фізичні вправи та харчування, але при цьому часто не зважає на функціонування жирової тканини.
Фото: pixabay.com
