Інна Тихонова 
Цінність найбільш раннього овочу з «весняною атмосферою» полягає не лише в корисному складі коренеплоду та листя, а й у винятковій скоростиглості. За мінімуму тепла врожай дозріває лише за 3-5 тижнів після пророщування насіння, і українські землероби встигають зібрати його чотири рази за сезон. Яка користь редиски, і чому вона має бути в нашому раціоні постійно?
Межа витривалості
Україна – один із регіонів, у яких знають справжню ціну місцевому весняному овочу. У нашій географічній широті перший парниковий урожай можна отримати вже у квітні, і цього ж місяця редис без ризику висівають у відкритий ґрунт. Дрібне насіння редису (вага 1000 штук – близько 10 г) зберігає схожість до 5 років. Насіннєва оболонка легко пропускає воду, яка і задає овочу вектор зростання. Найбільш вимогливим редис є до вологозабезпеченості та освітленості, чого не можна сказати про його потребу в теплі. Редиска відрізняється завидною холодостійкістю і може проростати за температури лише +1°С, а розвиватися за +10°С. І хоча більш сприятливою для зростання і дозрівання коренеплодів є температура від +15°С до +18°С, сходи витримують заморозки до -4°С, а дорослим рослинам не страшний навіть мороз до -6°С.
На передньому краї
З-поміж інших овочевих культур редиска вирізняється надійною схожістю та легким перенесенням пересадки. Саме цю рослину аграрії зазвичай використовують для маркування кордонів інших одночасних посівів (наприклад, цибулі чи моркви). З’являючись над поверхнею землі вже на третій день після посіву, паростки редису одразу випереджають сходи інших культур, що дозволяє обробляти грядки по позначених лініях посадок. На той час, поки дадуть про себе знати її сусіди по спільній ділянці, редиска вже встигне сформувати товарні коренеплоди. Раннє дозрівання плодів та високий вміст необхідних для здоров’я елементів зробило редиску популярною овочевою культурою у кліматичних зонах, де людям доводиться відновлювати імунітет після зимового дефіциту вітамінів.
Рослина-астронавт
Рекордно малий термін виробництва корисного продукту харчування з приємним гострим смаком зробив редиску фавориткою навіть у космосі: яскравий соковитий коренеплід успішно вирощується вже й на навколоземній орбіті. Першою кандидаткою для культивування у невагомості редиска стала через свій короткий вегетаційний період – менше місяця від сходів до збору. Однією із перших рослин ця овочева культура з’явилася на Міжнародній космічній станції: туди її насіння взяли для вивчення можливостей забезпечення людини їжею у позаземних умовах. Як космічний продукт харчування редис є зручним для вирощування у невагомості за безвідхідною технологією, адже всі частини рослини є однаково їстівними.
Користь редиски
У салатах, окрошці та супах використовуються і тонкошкірі коренеплоди діаметром від 25 мм, і ніжне листя. Це багате джерело калію, цинку, заліза, кальцію, магнію, марганцю, кремнію, натрію та хлору. Редиска виводить із організму токсини, зміцнює імунну систему, перешкоджає передчасному старінню, покращує розумові здібності. А високий вміст вітаміну С в редисі визначає його протизапальний ефект і сприяє поліпшенню складу крові. Овоч містить природні сполуки, що розщеплюють холестерин і покращують кровоток. Редиска насичена фолієвою кислотою та антоціаніном – флавоноїдом, що знижує ймовірність серцево-судинних захворювань. Ця речовина активізує циркуляцію метаболітів, що знижує окисний стрес для серця.
Для жінок і чоловіків
Антоціани у складі коренеплодів та листя редису стоять на сторожі онкологічних хвороб: запобігають раку різної локалізації – шлунку, кишківника, товстої кишки, сечовивідних шляхів і нирок. Антиоксиданти феноли гальмують розвиток пухлинних процесів в органах сечостатевої системи, виступаючи профілактичним засобом від аденоми простати. Наявність у коренеплоді вітамінів групи В позитивно впливає на чоловічу статеву сферу: редиска посилює сексуальний потяг та підвищує якість сперми.
А для жінок не буде зайвою здатність редиски прискорювати обмін речовин: при регулярному вживанні овоч не дозволить жиру відкластися в проблемних зонах фігури. Користь редиски давно оцінили дієтологи. Цей низькокалорійний овоч (у 100 г коренеплоду – лише 15 ккал) зарекомендував себе як ефективний компонент дієт для схуднення. Поза тим, вживати редис треба помірно, не перевищуючи граничну кількість (до 6 коренеплодів на день). І ось чому…
Небезпека редиски
Гострий смак коренеплоду пояснюється вмістом у ньому гірчичної олії. Через цей компонент редиска може викликати алергічну реакцію і спровокувати печію. Відмовитися від вживання овочу лікарі радять людям, котрі страждають на гастрит і виразку шлунку. При хворобах шлунково-кишкового тракту вживати редиску можна не частіше одного разу на тиждень, інакше вона посилить проблеми роздратуванням слизових оболонок. Це відбувається через вміст в овочі глюкозинолатів: у процесі пережовування ці сполуки розпадаються на ізотіоціанати, що шкодять органам ШКТ. Вживання редису у великій кількості викликає біль у животі, діарею, нудоту та блювоту. Наслідками недотримання правил споживання редису є підвищене газоутворення та метеоризм. Через перспективу здуття живота редиску не варто їсти на вечерю: краще це робити в обід.
Зберігання та вживання
У домашніх умовах редиску потрібно зберігати у холодильнику. Бадилля при цьому краще не обрізати: так коренеплоди і зелень збережуть свою свіжість протягом 5 днів. Але і без зелені редис збережеться протягом 2-3 тижнів, якщо покласти її в пакет з отворами. Перед вживанням редиску та усі інші коренеплоди, що можуть забруднитися землею (редьку, буряк, моркву чи картоплю) слід вимочити у теплій воді для відділення бруду, а потім очистити щіткою під проточною водою та ретельно промити. Особливо важливою така гігієна є у тому разі, коли овоч споживається без термічної обробки. А редиску для більш повноцінного насичення вітамінами прийнято їсти саме сирою. Коренеплоди вживають цілими, разом зі шкіркою, що прикриває хрумку та соковиту білу м’якоть. Сирий редис додають до салатів і використовують як інгредієнт бутербродів. Але можна вживати в їжу і оброблені коренеплоди: редис тушкують, готують на парі і навіть маринують. Водночас у кулінарії використовується і бадилля (листя) редиски – воно майже так само корисне, як шпинат.
Салат із редиски та яєць
Інгредієнти: редиска – 200 г, яйця – 3 шт., сметана або майонез – 50 г, зелена цибуля – 15 г, кріп і петрушка – по 5 г, сіль і чорний мелений перець – на смак.
Приготування. Варимо круто яйця, очищаємо від шкаралупи і дрібно нарізаємо кубиками. Промиваємо редиску і шаткуємо кружальцями. Промиваємо та подрібнюємо зелень – зелену цибулю, кріп і петрушку. У глибокому салатнику з’єднуємо всі компоненти і заправляємо сметаною або майонезом. Солимо і перчимо на смак. Перемішуємо та подаємо до столу.
Салат із редиски з огірком
Інгредієнти: редиска – 300 г, огірки – 200 г, яйця – 2 шт., твердий сир – 100 г, зелена цибуля – 20 г, кріп – 15 г, петрушка – 10 г, сметана – 50 г, майонез – 30 г, сіль та перець – за смаком.
Приготування. Зварені круто яйця очищаємо від шкаралупи, редиску та зелень миємо. Все дрібно нарізаємо, а сир натираємо на тертці. З’єднуємо компоненти салату в глибокому посуді, заправляємо сметаною та майонезом, солимо, перчимо і перемішуємо. Подаємо відразу після приготування.
Салат із редиски з морквою та кукурудзою
Інгредієнти: редиска – 150 г, морква – 100 г, яйця – 3 шт., кукурудза консервована – 100 г, зелена цибуля – 20 г, кріп – 10 г, майонез – 80 г, сіль і перець – за смаком.
Приготування. Варимо яйця, очищаємо від шкаралупи та пропускаємо через яйцерізку. Очищаємо та натираємо на тертці сиру моркву і додаємо до яєць. Чисту редиску шаткуємо за допомогою спеціальної тертки тонкими скибочками. Вивантажуємо підготовлені інгредієнти у салатник. Засипаємо кукурудзяні зерна і додаємо подрібнену зелень. Заправивши салат майонезом, солимо, перчимо і перемішуємо. Подаємо, прикрасивши зеленню.
Корисні рецепти з найбільш раннім овочем – це просто, швидко і смачно. А головне – такі сезонні страви пахнуть весною!
Фото: pixabay.com, pexels.com
