Ніла Іваненко 
При цьому антарктичні пінгвіни, ймовірно, задовольняють щоденну потребу у сні. Адже загальний час уривчастих мікроснів складає 11 годин. Завдяки цій адаптивній властивості птахи майже безперервно охороняють майбутнє потомство від хижаків та недружніх сусідів по колонії.
Як неодноразово стверджували дослідники, у людей засинання на кілька секунд є очевидною ознакою недостатнього сну. А він небезпечний у багатьох ситуаціях, наприклад, при керуванні автомобілем. Фрагментарний сон також негативно впливає на когнітивні функції та може спровокувати нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера.
Однак для антарктичних пінгвінів виду Pygoscelis antarcticus цей набутий режим сну є правдивою знахідкою.
Як проходило дослідження
Отже, міжнародна команда вчених під орудою Поля-Антуана Лібуреля з Ліонського центру нейробіологічних досліджень з’ясувала, що ці нелетючі птахи розвинули таку звичку через необхідність зберігати постійну пильність.
З-поміж різних видів пінгвінів популяція Pygoscelis antarcticus наразі є найпоширенішою. Вона становить близько восьми мільйонів пар. Ці птахи мешкають переважно на Антарктичному півострові та на островах південної частини Атлантичного океану. Зазвичай під час гніздування один пінгвін стежить за яйцями, доки його партнер шукає їжу. А коли той вертається, пара міняється ролями.
Дослідники вирушили на острів Кінг-Джордж, де гніздувалися 2700 пар антарктичних пінгвінів. Вчені імплантували електроди 14 птахам, щоб дослідити їхній режим сну. Команда реєструвала активність у мозку та м’язах шиї. А також за допомогою акселерометрів та GPS вивчала рухи та розташування тіла птахів.
Про що дізналися вчені
Завдяки кількаденним спостереженням команда виявила цікаві особливості режиму сну антарктичних пінгвінів, пише Science Alert.
Під час інкубації яєць вони спали стоячи або лежачи. Середня тривалість сну становила 3,91 секунди. Таких мікроснів набиралося за день до 10 000.
У пінгвінів на околицях колонії ці відрізки були тривалішими, а власне сон – глибшим, порівняно з птахами, що дислокувалися в центрі. Це можна пояснити надмірним шумом, що супроводжує життя в середині колонії, а також підвищеною тривогою через більший ризик крадіжки яєць з гнізда.
До слова, вчені безпосередньо не вимірювали, чи відновлюється організм птахів під час уривчастого сну. Але той факт, що пінгвіни успішно розмножувалися, змусив дослідників повірити: так воно і є. Адже моменти мовчання нейронів створюють необхідне вікно для відпочинку та відновлення.
«Таким чином те, що не є нормальним для людей, може бути цілком нормальним для птахів чи тварин, принаймні за певних умов», – резюмували вчені. До слова, попередні дослідження виявили мікросон в альбатросів, дельфінів, качок та морських слонів. Така адаптація допомагає їм відпочивати під час руху.
Фото: unsplash.com, pixabay.com
