Різдво довжиною у вічність

FacebookTwitterLinkedinTelegram

У грудні непростого та виснажливого для нас року найазартніші геймери світу, а українці – особливо, мали змогу оцінити і протестувати нову комп’ютерну гру від вітчизняних розробників під назвою «Kick the Pu» («Відлупцювати путіна»). І, таке враження, це саме те, що зараз усім необхідно: зняти стрес та, нехай, за допомогою віртуальної та уявної зброї поцілити з Джавеліна у кремлівського карлика, кинути у нього або ж у його поплічників гранату і таким чином хоча б трохи випустити пару.

Що казати, які часи – такі й ігри. А от у наших друзів із Західної Європи трохи інші розваги. Вже протягом багатьох років серед деяких віртуалів Великобританії користується популярністю Інтернет-гра під назвою «Whamageddon». Її умови досить незвичні, і понад усе це нагадують захопливий квест: гравці мають завдання у часовий проміжок з 1 по 24 грудня намагатися не почути ніде у своєму середовищі пісню «Last Christmas» у оригінальному виконанні групи Wham! (ремікси та кавери не рахуються). Той, хто її раптом десь почує, має миттєво визнати власну поразку у соціальних мережах та поставити хештег #Whamageddon.

Поява такої специфічної розваги серед британців аж ніяк не випадкова: приблизно з перших чисел грудня найголовніший поп-шлягер про Різдво починає настирливо вас переслідувати з будь-якого доступного простору. І якщо ваші вуха якимось дивом уникнуть знайомого мотивчику під час телевізійного перегляду, або ж він вельми вдало омине вас під час поїздки у таксі, то «бінго» раптово може статися у найближчому супермаркеті під час шопінгу – туди особливо не рекомендується ходити гравцям. Що робити: пісня британця Джорджа Майкла (як і український «Щедрик») ще з початку 1980-х стала неофіційним гімном світлого релігійного свята, і, як це буває з популярними піснями – потрапила у комерційні коліщата.

Далі – декілька іноді містичних історій, пов’язаних з усім відомим та приреченим на вічність хітом.

Історія перша: магічне диво у дитячій кімнаті

Взимку 1984 року Джордж Майкл разом з колегою за дуетом Wham! Ендрю Рідждлі гостював у батьків. По телевізору транслювали спортивний матч, і того вечора загалом панувала звичайна сімейна атмосфера. Як раптом, немов за покликом серця, співак схопився, залишив на деякий час друга та зачинився у своїй дитячій спальні. Приблизно за годину, як згадував потім Ендрю, 21-річний Джордж Майкл повернувся з рукописом майбутньої поп-класики.

wham circa 1984 1985 editing - Музика, Історія - 50Plus

Wham! у 1985 році: Джордж Майкл (ліворуч) і Ендрю Ріджлі. Фото: By Louise Palanker, flickr.com

Восени пісню записали на лондонській студії Advision. Сам Георгіос (справжнє ім’я Джорджа) не володів музичними інструментами, хоча у дуеті відповідав за написання пісень, і тому під час запису намагався максимально контролювати весь процес та внести у нього модного звучання. Для того, аби створити відповідну атмосферу під час запису, артист прикрасив студію різдвяною атрибутикою (хоча запис відбувався у серпні).

Якщо ви досі вважаєте, що текст цієї щорічної звукової доріжки до Різдва – про ялинки, Санту, оленів та новорічне диво – то, або вам варто ознайомитися з ним уважніше, або – дозволю одразу ж розчарувати. Насправді це дуже сумна пісня про невдалі стосунки, які розпочалися 25 грудня, коли Майкл (від імені якого вона звучить), образно кажучи, попрощався із власним серцем:

«Минулого Різдва я віддав тобі власне серце,

Але й дня не минуло, як отримав його знову».

Це ж ілюструється відеокліпом на пісню, який знімався у засніжених швейцарських Альпах, на курорті Заас-Фе. На перший погляд – все виглядає безтурботно: сніг, гори, розваги, романтика. Але за сюжетом герой Майкла раптом помічає на піджаку нового друга своєї коханої брошку і впізнає у ній ту саму, яку дарував їй власне last Christmas. Ось таке прозаїчне «лав де труа».

(відеокліп на пісню Wham! «Last Christmas»)

Історія друга: плагіат, якого не було

У середині 1980-х, на хвилі шаленої популярності пісні та, вочевидь, прибутків, які вона принесла авторам, у видавничій компанії «Dick James Music», що належала відомому британському видавцеві Діку Джеймсу, який, серед іншого, видавав також записи The Beatles, несподівано вирішили, що пісня «Last Christmas» схожа на пісню «Can’t Smile Without You». Її у сімдесяті роки виконували The Carpenters та Барі Манілоу. Компанія подала до суду на Джорджа Майкла, звинувативши його у плагіаті. Та справа тоді так і не зрушила з місця, і позов був відхилений після того, як найнятий дуетом музикознавець надав понад 60 композицій зі схожою акордовою прогресією та мелодією.

Безумовно, композиція The Carpenters трохи нагадує ту, про яку ми розповідаємо, але не більше, ніж як ще десятки чи більше пісень схожі між собою. Власне, розсудіть самі:

(The Carpenters «Can’t Smile Without You»)

До речі, про приховані сенси пісні та її справжнє трактування у британській пресі не один рік тривають палкі дискусії. Вони відбуваються ледь не на науковому рівні. Приміром, наприкінці дев’яностих, коли Джордж Майкл здійснив камінг-аут, деякі журналісти нарешті поставили питання руба: а про яке саме кохання співає артист – гетеро, чи якесь інше, адже у тексті чітко це не вказано. Одне з цікавих трактувань тексту: «це історія закритого гея, який крізь замкову щілину спостерігає, як рушиться його романтична історія». Траплялось на очі навіть ціле дослідження під назвою «Як пісня Джорджа Майкла відкриває самотність життя у шафі». Сам артист ніколи подібне не коментував, але якось натякав, що не усі його пісні присвячені одностатевим стосункам.

Історія третя: несподівана реінкарнація пісні

Містичним та якимось незбагненим чином Джордж Майкл залишив цей світ саме на Різдво – 25 грудня 2016 року. Помер він у себе вдома, у Південному Оксфордширі уві сні від серцевої недостатності.

Цивільний чоловік співака Фаді Фаваз написав тоді у своєму Твітері: «Це Різдво я ніколи не забуду. Я ніколи не перестану сумувати за тобою».

Страшний символізм того, що сталося, одразу ж підхопили заголовки видань: хоч пісня і має назву «Минулого Різдва», фразу «Last Christmas» можна перекласти і як «Останнє Різдво».

george michael london olympics 2012. by rory - Музика, Історія - 50Plus

Майкл на церемонії закриття літніх Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року. Фото: flickr.com

Дехто з музичних критиків вважає, що Джордж Майкл, будучи успішним і талановитим артистом, примудрився загубити власну кар’єру. Дійсно, дуже багато часу і сил витрачалося на судові процеси з могутнім рекорд-лейблом «Sony», від впливу якого артист прагнув незалежності. Спочатку він звинуватив компанію у тому, що вона недостатньо фінансує його другий альбом «Listen Without Prejudice, Vol.1», а програвши – просто відмовився видавати нові пісні, допоки не закінчиться його контракт. Зіграли свою роль і скандали, які постійно супроводжували артиста: звинувачення у сексуальному домаганні у громадській вбиральні до перевдягненого поліцейського, водіння авто у наркотичному стані та зберігання наркотиків, ДТП, та, як стверджують дослідники його біографії, не зовсім здоровий спосіб життя. За аналогією до Майкла Джексона, напередодні смерті Джордж Майкл готував гучне повернення на сцену.

Багато значних подій, пов’язаних з піснею «Last Christmas», відбулося вже після смерті Майкла. Приміром, національний британський хіт-парад вона очолила не у 1984 році (тоді вона стабільно трималася на другій позиції), а лише 1 січня 2021 року, через 36 років після того, як з’явилася на світ. За два роки до цього, на Різдво 2019-го, компанія Sony (за іронією долі – та сама, з якою судився Майкл) перевидала оновлену версію відеокліпу «Last Christmas» у кращій якості зображення 4К. Як відзначали тоді прихильники, зображення відео було таким, що здавалося, ніби це були найняті актори, яких одягли у костюми 80-х.

last christmas 2019 movie emilia clarke henry golding - Музика, Історія - 50Plus

Кадр зі стрічки «Минулого Різдва», 2019 р.

Того ж 2019 року у світовий прокат вийшла голівудська стрічка «Last Christmas» (у нас вона йшла під назвою «Щасливого Різдва») з Емілією Кларк з «Гри Престолів» та Генрі Голдінгом у головних ролях. Це цікавий випадок, коли художній фільм було побудовано за мотивами пісні. Крім того, частина його дії відбувається у притулку для безхатьків, а Джордж Майкл свого часу анонімно працював у такому закладі. Він також значиться серед сценаристів цієї романтичної стрічки. Коли співака запросили взяти участь у проєкті, він поставив продюсеру умову: сценарій має написати акторка та письменниця Ема Томпсон. Так і сталося, і вона навіть зіграла там епізодичну роль.

(офіційний трейлер фільму «Щасливого Різдва»)

Бонус: кавер-версії

Звісно, за майже чотири десятки років існування пісні її багато разів переспівували та робили танцювальні ремікси. Jimmy Eat World, Аріана Гранде, Гвен Стефані, Тейлор Свіфт та інші намагалися внести власні нотки та інтонацію до класичного хіта. Найкумеднішим та, певно, найдивнішим виявилася версія шведського комп’ютерного персонажу Crazy Frog, яка навіть досягла 16 місця у британському хіт-параді. Сподіваємося, вона підніме вам хоч трохи настрій, та вітаємо зі святами!

Цими днями штучний інтелект спробував уявити, як сьогодні міг би виглядати Джордж Майкл у різдвяні дні 2023 року, якби його життя не обірвалося 25 грудня 2016 року.

Фото: en.wikipedia

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.