Симфонія ароматів: парфуми – це творчість з ефемерним результатом

Парфумер, як і композитор, працює із нотами. Але якщо автор красивої музики може зафіксувати свій твір у партитурі, то творця запахів виробники зобов’язують зберігати рецепти приємних поєднань у секреті. Тому доля оригінальних ароматних композицій – народитися, розкритися та випаруватися. Після того, як флакон спорожніє, плід творчості парфумера безповоротно зникне. І це не єдиний його магічний ефект. Аромат створює про нас перше враження, впливає на настрій, визначає емоційний стан і навіть виділяє наші характерні риси. А що треба знати про запашних супутників нам самим? Розповідаємо про історію та види парфумів, їх користь і шкоду, правила нанесення та перевірку оригінальності, а також про те, як правильно підібрати парфуми і як зробити парфуми в домашніх умовах.

Історія пахощів

Французьке слово parfumer означає «наповнювати ароматом» і походить від слова fumer («диміти» або «обкурювати»), вказуючи на початковий зв’язок із ароматизацією повітря (зокрема в релігійних культах). У той час як центром парфумерної галузі вважається Франція, зароджувалося мистецтво створення парфумів у стародавній Месопотамії та Єгипті. У другому тисячолітті до н. е. виробниця парфумів із Месопотамії Таппуті практикувала багаторазову дистиляцію квітів та олій лепехи в комбінації з іншими ароматичними речовинами. Давньоєгипетські парфумери використовували в рецептах своїх парфумів квіти, трави, смоли хвойних дерев і спеції. У ранніх зразках парфумерної сировини були мирт та коріандр, мигдаль і бергамот. Давні єгиптяни навіть мали бога пахощів на ім’я Дедун.

Згадуються ароматичні олії і у Священному писанні. Найстаріші парфуми виявлено біля Греції – у стародавній парфумерної майстерні в Піргосі їх виробляли 4000 років тому. Розвивалася парфумерна майстерність у Стародавньому Римі та Персії (як ми розповідали, сучасним науковцям вдалося відтворити склад та запах аромату Юлія Цезаря). Створював парфуми з рожевої сировини і перський хімік-лікар Авіценна – він застосовував технології дистиляції. Однак європейцям парфумерні знання стали доступними лише в XIV столітті. І першими виробниками парфумів у Європі були не французи, а угорці, які створили 1370 року «угорську воду» для своєї королеви Єлизавети. А до Франції рецепти парфумів потрапили у XVI столітті з Італії. Їх вивіз до майбутньої парфумерної столиці особистий парфумер французької королеви Катерини Медічі Рене Флорентієць.

На вагу золота

Стати світовим парфумерним центром Франції допомогли прованські фермери. Безкраї лавандові поля – візитна картка Французької Рів’єри. Цей південний регіон з XVI століття спеціалізується на вирощуванні рослин, що використовуються у виробництві запашних речовин. За іронією долі, центром приємних ароматів стало смердюче в минулому місто Грасс, відоме в XII столітті своєю шкіряною промисловістю. Перестати дихати смородом від шкірних виробів місцевим мешканцям допоміг сприятливий клімат для вирощування парфумерної сировини. Околиці Грасса славляться «родовищами» таких популярних парфумерних інгредієнтів, як лаванда, троянда, жасмин, апельсин та мімоза.

Зрештою, парфумерна промисловість витіснила шкіряну, і райський куточок між Альпами і Лазурним берегом став місцем виробництва парфумів. Тут виробляються аромати для всіх відомих кутюр’є світу. Не дивно, що уславлені бренди Chanel, Dior, Yves Saint Laurent, Lancome, Chloe, Guerlain та Thierry Mugler народилися у Франції. І навіть іноземні компанії обирають місцем виробництва Францію, випускаючи свою парфумерну продукцію у співпраці з провідними експертами у цій галузі. Адже саме тут працюють найкращі «носи» світу – люди із загостреним нюхом. Кількість таких експертів у галузі не перевищує півсотні, тож їхні послуги цінуються на вагу золота.

Магія поєднань

Інтерес до запахів має наукове підґрунтя. Вчені мають точні уявлення про користь та шкоду парфумів, і мають докази того, що запахи впливають на мозок і психіку. Одні аромати знімають стрес та заспокоюють, інші збуджують, загострюють реакції, підвищують увагу, покращують пам’ять, стимулюють розумову активність і збільшують працездатність. Певні запахи здатні протидіяти депресії і покращувати емоційний стан при психічних розладах. Такі запашні речовини (зокрема запах ванілі) впливають на рівень нейротрансмітерів дофаміну та серотоніну – гормонів, відповідальних за почуття задоволення та винагороди.

Ароматами-енергетиками є цитрусові, морські і зелені запахи. Наприклад, амбре апельсина та лимона стимулює нервову систему, тонізує, покращує концентрацію уваги та підвищує стійкість до простудних захворювань. Знімають втому розмарин, лавр, туя, м’ята, евкаліпт і базилік. А заспокоюють запахи герані, троянди, жасмину, фенхелю, ялівцю, лаванди, ромашки та шавлії. Загалом за класичною французькою класифікацією запахи поділяються на цитрусові, квіткові, деревні, шипрові, шкіряні, східні та фужерні. А в розширеному списку називаються ще й амброві, тваринні, мускусні, фруктові, пряні, зелені, хвойні, бальзамічні, водні, морські, мінеральні, пудрові, ароматичні, гурманські, солодкі та альдегідні.

Види парфумів

За консистенцією парфумерні вироби бувають рідкими (на спиртовій, водно-спиртовій або олійній основі), твердими, порошкоподібними та газоподібними. Парфуми – це екстракти запашних речовин (10-30%) з найбільшою тривалістю дії від 5-10 годин (французькою – parfum, extrait). До складу однієї композиції можуть входити від 15 до 60 запашних речовин у різних комбінаціях. Для приготування парфумерних композицій використовуються понад 300 натуральних та синтетичних запашних інгредієнтів із рослинної, тваринної та хімічної сировини. Далі в основній групі розташовуються менш стійкі аромати (у міру зменшення): парфумерна вода або eau de parfum (10% запашних речовин, стійкість – 3-5 годин), туалетна вода або еau de toilette (4%, стійкість – 2-3 години), одеколон або eau de Cologne (1,5%), запашна вода або eau parfumée (1%) та туалетний оцет або vinaigre de toilette (до 1%).

За ознакою статевого призначенняю парфумерія поділяється на жіночу, чоловічу, універсальну (унісекс) і дитячу. По сегментації ринку (від найдешевшої до найдорожчої) – на бюджетний мас-маркет, люксову (популярну дорогу) та нішеву (дорогі і незвичайні аромати). Розчинниками олій у рідкій парфумерії можуть бути спирт подвійної ректифікації (етанол вищого ступеня очищення), суміш етанолу та води, нейтральні олії (кокос) або рідкий віск (жожоба). Синтетичні запашні речовини виготовляють штучним шляхом із натуральних речовин рослинного походження (наприклад, анісової або коріандрової олії). Така технологія дозволяє отримувати фантазійні аромати, котрих не існує в природі. А найдорожчим компонентом парфумів вважається сировина тваринного походження, що закріплює аромати, роблячи їх стійкими. Саме за наявністю або відсутністю у складі цього елемента визначається якість парфумів.

Три ноти

Парфумерні композиції складаються за принципом тріади, де є т. зв. «початкова нота», «нота серця» і «кінцева нота». Протягом якогось часу ноти змінюють одна одну, змінюючи характер запаху – це називається «розкриттям» аромату. «Початкову ноту» називають «головою» аромату. Вона проявляється відразу після нанесення парфумів і зберігається у первинному стані близько 10 хвилин. Цей запах складається з парфумерних матеріалів, що швидко випаровуються (наприклад, трав’яних або цитрусових нот). За півгодини проявляється «нота серця», яка «звучить» довше – кілька годин. Вона складається з матеріалів більш повільного випаровування і становить основу характеру запаху. І лише через 12 годин настане черга «кінцевої ноти», яку називають «шлейфом» аромату. Цей «залишковий слід» вже не зміниться: у такому вигляді аромат і попрощається з нами, коли зникне. Базову ноту парфуму визначають саме речовини з найповільнішим випаром – вони можуть нагадувати про себе навіть упродовж кількох місяців, а то й років.

Добре, якщо стійкий запах вам імпонує, проте буває й інакше, коли аромат викликає супротив або індивідуальну непереносимість. Знати, як вибрати парфуми, дуже важливо – від цього може залежати ваше самопочуття. Щоб не помилитися з покупкою, потрібно враховувати концентрацію парфуму, не вестися на рекламу й обов’язково тестувати зразок, адже той самий аромат може звучати на різних людях по-різному. Це пояснюється унікальними біохімічними особливостями, природним запахом шкіри та іншими характеристиками, котрі є неповторними, як відбитки пальців. Незнайомі та неперевірені аромати не можна купувати наосліп, під впливом сторонніх відгуків чи порад. Більш важливими за магію бренду є ваші власні відчуття та асоціації від запаху. Правильно підібраний парфум окрилює та надає впевненості у собі. Але якщо аромат не відповідає характеру, віку чи настрою, носити його буде некомфортно.

Як вибрати парфуми

Правила дегустації наказують займатися підбором парфумів з ранку, коли нюх ще не перевантажений навколишніми запахами. Не користуйтеся у цей день парфумами, не поспішайте наносити на блоттер різні запахи і не бризкайте пробники на тіло. «Приміряти» наприкінці можна лише фаворитів, що дійдуть до фіналу. За віком чи стилем можна вибирати холодні або теплі аромати, свіжі або насичені, квітково-трав’яні або солодкі, виразні або делікатні. Чоловікам, що палять, парфумери рекомендують аромати з нотами тютюну і шкіри – вони будуть органічними для їхнього образу і стануть своєрідним аксесуаром. Запах не можна «підганяти», намагаючись прискорити розкриття аромату. Особливо це стосується елітної парфумерії. Через тертя спиртова пляма зникатиме довше, а запах спотвориться. Розпізнавши гру нот, не поспішайте купувати знайдений парфумерний ідеал: вийдіть із магазину, «вигуляйте» запах протягом півгодини і подивіться, як він розкриється.
А краще провести із запахом день, побризкавши парфум на шию та ключиці. При підборі важливо знати, як правильно наносити парфуми: стійкість аромату продовжить нанесення його на шкіру біля яремної вени, на згин зап’ястя і плечі, тобто в місця, де пульсуючі кровоносні судини підходять близько до шкіри. На вологій шкірі запах виражатиметься яскравіше і триматиметься довше. На одяг парфуми можна розпорошувати лише з виворітного боку – не лише тому, що можуть залишитися плями, а й через специфіку мускусних парфумів швидко «вигоряти» (це треба для їхнього захисту). Якщо аромат діє задушливо, не сподівайтеся, що звикнете. Це знак того, що композиція дратує, викликає алергію та провокує спазм судин. Нюх може блокувати надмірно виразні парфумерні ноти, щоб не втомлювати мозок. Зменшити інтенсивність звучання аромату можна нанесенням його між лопаток у зоні спини.

Парфумерний гардероб

Впливають на звучання духів сезон та погода. Влітку ноти звучать «голосніше» та розсіюються швидше. У холодну пору року запахи розкриваються повільніше, тому можна користуватися глибокими і багатогранними ароматами, які не підходять для літа. Краще мати в арсеналі парфуми для різних сезонів: таке розмаїття називається «парфумерним гардеробом». У ньому мають бути запахи на кожен день і для особливих випадків, під привід, настрій, погоду та пору року. Визначитися з вибором парфумів допоможе знання типу шкіри та рівня pH: ці фактори підкажуть аромати, що доповнять вашу власну хімію. Наприклад, жирна і темна шкіра зазвичай добре поєднуються з солодкими та важкими східними ароматами, з пряними, мускусними, квітковими, бальзамічними та шкіряними нотами.

Не можна наносити духи на щитовидку і зони, що потіють (наприклад, пахви): це може спровокувати розвиток гіпертиреозу, та й сукупний ефект нікому не сподобається. Правильно наносити парфуми на шию, зону декольте, вилиці, за мочками вух, зап’ястя, ліктьові та колінні згини. Не варто зайвий раз струшувати флакон – це може зіпсувати парфуми, порушивши тонкі хімічні зв’язки між молекулами у складних ароматах. Ознакою невідповідних парфумів є власне відчуття на собі стороннього аромату. Треба припинити користуватися парфумами, від яких ви чхаєте, кашляєте чи роздратовуєтеся.

Як перевірити оригінальність парфумів

Виявити підробку можна навіть при уважному огляді. Якість коробки та флакона – це «обличчя» продукту. Оригінальну картонну коробку покриває щільно натягнутий целофан, на якому немає випирання, складок чи зморшок. Шов має бути ідеально рівним і тонким. Нерівності, широкий шов на поліетилені (від 5 мм) та сліди клею вказують на підробку. Парфуми мають бути без слідів клею навколо шийки пульверизатора, кнопка якого натискається легко і тихо. Флакон в оригінальних парфумах зазвичай буває важчим, ніж у підробці. Він має бути без грубих кутів і дефектів. А ще оригінальний парфум забезпечується батч-кодом (від англійського batch) – шифром з інформацією про продукт з букв, цифр або їх комбінацій. Спеціальну позначку, що виконується тисненням, гравіюванням або точковим друком, виробники наносять на упаковку, спеціальну наклейку або флакон.

Батч-код можна знайти на дні або збоку коробки та флакона. Зазвичай його розміщують поруч зі штрих-кодом. Якщо штрих-код містить інформацію про країну-виробника (продавця) та характеристики товару, то батч-код дозволяє визначити справжність, дату виготовлення та термін придатності парфуму. Декодувати батч-шифр допоможуть такі онлайн-сервіси: http://www.checkfresh.com; http://checkcosmetic.net; http://makeup-review.com.ua/decoder.php; https://cosmetic.momoko.hk. Введіть символи коду у відповідному полі (наприклад, парфуми від Christian Dior позначаються кодом Y0806) і активуйте команду «Перевірити»/«Розшифрувати». Програма одразу знайде інформацію про продукт. Якщо онлайн-сервіс не може розпізнати батч-код, то оригінальність парфумів може викликати сумніви. Натомість відсутність батч-коду не завжди є ознакою підробки. Таке маркування властиве преміальній продукції.

Шкода парфумів

У важких випадках приємні запахи можуть принести неприємності: викликати раптову втому, утруднення дихання, нежить, запалення слизових оболонок чи нудоту. Парфуми є токсичними, і це стосується не тільки підробок. У парфумів та туалетної води так само встановлені терміни використання: нерозкриті флакони можна зберігати від 3 до 20 років, відкриті – не довше 2 років. Багато синтетичних хімічних речовин в ароматах виробляються на основі нафти і є шкідливими для здоров’я людини. Хімічні речовини в ароматах мають у своєму складі шкідливі для ендокринної системи фталати, а також канцерогени стирол і бензофенон, які можуть викликати не лише алергію та астму, а й розлади нервової системи, уроджені дефекти плода і рак.

У «чорному» переліку алергенів, затверджених європейським Науковим комітетом з контролю за косметичними засобами, опинилися навіть 16 натуральних речовин, що сторіччями використовуються парфумерами як основа для ароматної продукції: екстракти лаванди, лимона чи троянди. А загалом через можливі алергічні реакції в Євросоюзі було заборонено 26 речовин із традиційного складу парфумів та туалетної води. І це не єдина директива, що розгнівила французьких парфумерів. Коли виробників парфумів зобов’язали розкривати фірмові секрети, повідомляючи всі компоненти запахів на упаковці продукції, це було сприйняте як загроза парфумерному виробництву. Французьке товариство парфумерів висловило побоювання, що з продажу зникнуть 75% парфумів, бо всі вони містять олію лаванди. Заборона на компоненти-алергени та примус до оприлюднення секретних інгредієнтів були названі «замахом на галузь».

Гарантія безпеки

Маючи намір оскаржувати законодавчі новації Європарламенту в суді, парфумери бралися довести, що понад 90% французьких парфумів не є шкідливими, бо чотири десятки років вони проходять обов’язкове тестування на безпеку. А знати склад пахощів мають лише автори запахів, вважають парфумери, адже це їх головна таємниця, до того ж перелік інгредієнтів стане інструкцією для фальсифікаторів. Закінчилося тим, що певні країни заборонили використовувати різкі запахи у публічних місцях та на роботі. Тоді як відомі бренди стежать за якістю компонентів у своїй продукції, фальсифікатори використовують дешеві стабілізатори, що є отруйними. Потрібно завжди при покупці парфумів перевіряти наявність сертифікатів від перевірених контролюючих організацій, які підтверджують безпеку запашних речовин, якщо ті не містять шкідливих хімікатів.

А ще варто звертати увагу на перелік компонентів: у «чистому» ароматі не буде парабенів та фталатів взагалі. Впевненими у їх відсутності можна бути тоді, коли зробите парфуми власними руками. Пропонуємо кілька рецептів на різні смаки.

Тропічна спека

Змішуємо у скляній посудині 3 ст. ложки апельсинової цедри, 2 ст. ложки води з квітів апельсина, 1½ ст. ложки гвоздики, 2 ст. ложки кориці, 4 лаврові листи, 2 ст. ложки рому та 1 чарку горілки. Настоюємо тиждень (струшуючи), проціджуємо і додаємо ефірні олії: 30 крапель олії апельсина, 3 краплі олії квітів апельсина та 4 краплі лаванди. Знову ставимо на два тижні настоюватися у темне місце. Зберігати флакон із освіжаючою туалетною водою потрібно в холодильнику.

Зіркове літо

Змішуємо по 2 краплі ефірної олії бергамоту та квіток апельсинового дерева, по 3 краплі ефірної олії лаванди та меліси, 5 крапель ефірної олії лимона і 20 мл спирту. Ставимо на три тижні у темне місце для дозрівання.

Рожева троянда

Змішуємо 6 крапель ефірної олії троянди, 2 краплі ефірної олії палісандра, 8 крапель ефірної олії сандалу, 3 краплі ефірної олії герані та ½ ч. ложки спирту (горілки). Суворо дотримуватись рецепту не обов’язково. Можна додати жасмин, лаванду, ваніль або бергамот – усі ці компоненти поєднуються з олією троянди. Настоюємо тиждень у прохолодному місці.

Свіжість дощу

Змішуємо 5 крапель ефірної олії бергамоту, 3 краплі ефірної олії сандалового дерева, 5 крапель ефірної олії касії, ½ ч. ложки дистильованої води та 5 ч. ложок 80% спирту. Настоюємо у скляному флаконі, у темному прохолодному місці, протягом трьох тижнів (періодично струшуємо).

Англійський сад

Змішуємо 3 краплі ефірної олії лаванди, 5 крапель ефірної олії валеріани, 5 крапель ефірної олії ромашки, ½ ч. ложки дистильованої води та 5 ч. ложок 80% спирту. Настоюємо у скляному посуді, у темному місці, протягом трьох тижнів.

Бузковий туман

Змішуємо 2 краплі ефірної олії бузку, 1 краплю ефірної олії іланг-іланг, 2 краплі ефірної олії троянди, 2 краплі ефірної олії перуанського бальзаму, 1 краплю ефірної олії ірису або фіалки та ½ ст. ложки спирту. Струшуємо та прибираємо настоюватися у темне місце на два тижні.

Санрайс

Змішуємо 2 краплі ефірної олії мандарину, 5 крапель ефірної олії ветиверу, 30 мл спирту або олії лісового горіха. Настоюємо два тижні. Нотки цієї туалетної води є свіжими, як літній світанок.

Океанський бриз

Змішуємо 5 крапель ефірної олії герані, 10 крапель ефірної олії сандалу, 5 крапель ефірної олії іланг-іланг, 5 крапель ефірної олії рожевого дерева, 3 краплі ефірної олії мускатної шавлії та 75 мл спирту. Настоюємо два тижні.

Східні казки

Змішуємо 5 мл ефірної олії сандала, 1 мл ефірної олії ладану, 1 мл ефірної олії мирри, 5 мл настоянки амбри, 6 мл ефірної олії пачулі, 6 мл ефірної олії троянди, 1 мл ефірної олії іланг-іланг, 1 стручок ванілі, 5 мл ефірної олії бергамоту, 6 мл ефірної олії лимона, 1 мл ефірної олії кедра та 120 мл спирту. Відставляємо настоюватися на місяць. Потім відправляємо флакон на ніч у морозилку і фільтруємо через серветку. Знову ставимо парфуми у темне прохолодне місце. Дозріють вони за два місяці.

На цьому про аромати – все. Бажаємо вам квітнути та пахнути!

Фото: pexels.com, pixabay.com