Ніла Іваненко 
Нове дослідження Монреальського університету (Канада) показало, що прослуховування улюбленої музики зменшує відчуття фізичного болю. Емоції, що їх спричиняють так звані «гірко-солодкі» мелодії, краще борються з болем, ніж незнайома музика, що розслабляє.
Таким чином, зазначають науковці, наша улюблена музика є ефективним безмедикаментозним анальгетиком.
Як проходило дослідження
Давно відомо, що музика знижує чутливість до больових подразників. Однак канадські вчені воліли дізнатися, яка саме музика є найефективнішим знеболювальним.
Для цього команда застосувала помірні больові теплові стимули до внутрішньої частини передпліччя 63 учасників дослідження. Вони відчували легкий біль на кшталт того, що його спричиняє торкання гарячої чашки до шкіри. Експеримент супроводжували семихвилинні музичні уривки.
Виявилося, що прослуховування саме улюбленої музики добровольців значно зменшувало в них інтенсивність болю. Тоді як незнайомі треки для релаксації й тиша не мали такого ефекту на біль.
Як зауважив провідний автор дослідження Даріус Валявічюс, гіпоалгезія (знижена чутливість до болю. – Ред.) не була простим слідством відволікання на звукову стимуляцію. Йшлося про реакцію саме на впізнавані й улюблені мелодії, розповіло видання New Atlas.
Вчені також провели інтерв’ю з учасниками про їхні улюблені пісні, під час якого проаналізували, які емоційні музичні теми можуть модулювати гіпоалгетичний ефект. Теми розділили їх на такі чотири категорії: заряджаючі енергією/активуючі, щасливі/веселі, заспокійливі/розслаблюючі та зворушливі/гірко-солодкі.
Про що дізналися науковці
Як з’ясувалося, музика, що спричиняє зворушливі/гірко-солодкі емоційні переживання, найліпше бореться з болями. Це зумовлено більшою насолодою музикою та «великим музичним ознобом», зазначив Даріус Валявічюс. Й додав, що улюблена музика учасників дослідження мала значно більший ефект щодо зменшення гострого теплового болю, ніж незнайомі композиції.
У звітній статті вчені не зосередилися на визначення «музичного ознобу». Але послалися на попередні неврологічні дослідження, які припускали, що шлях дофаміну (гормону щастя) в мозку може мати основне значення як для задоволення від музики, так і для ознобу, спричиненого музикою. За словами дослідників, у деяких людей озноб може проявлятися у вигляді поколювання, тремтіння або мурашок по шкірі.
Команда не брала до уваги те, як довго учасники слухали музичні фрагменти. І припустила, що сильніший ефект може мати триваліше прослуховування улюбленої музики, а не короткі треки. Подальші дослідження, ймовірно, приділять цьому питанню більше уваги. Також вони допоможуть з’ясувати, чи улюблена музика так само ефективна для зменшення хронічного болю.
«Ми дослідили такі аспекти психології прослуховування музики, які ще не були добре вивчені, особливо стосовно полегшення болю», – резюмував Даріус Валевичіс. Підсумки дослідження опублікував журнал Frontiers in Pain Research.
Фото: pixabay.com
