Вишня: «райська ягода» та український оберіг

Одна частина дослідників пов’язує походження слова «вишня» з латинським поняттям viscum або «пташиний клей», як древні люди називали липкий деревний сік або камедь. За іншою версією, назва плоду та культури походить від грецького позначення багряного кольору – «виссівія». А третя група лінгвістів знаходить у даному словотворі індо-арійсько-слов’янське коріння. В індуїзмі був бог Вішну, який у старослов’янській релігії перетворився на Вишня чи Всевишнього. Тож вишню наші пращури шанували як божественне дерево.

«Садок вишневий коло хати»

У центрі ідилічної картинки з віршів Тараса Шевченка вишня опинилася невипадково: поетичний образ сімейного добробуту – родом із фольклорних уявлень українського народу про вишню як про символ рідного краю, батьківщини та матері. Квітуча вишня у нас споконвіку символізувала дівчину та наречену, ягоди – жіночу енергію й материнство, а вишневий садок – щасливу родину.

Ось як описував символ рідної домівки Михайло Старицький:

«Як я любив у хмарах вишняку
Твої білесенькі, немов хустини, хати…»

У Ліни Костенко знаходимо такий образ:

«Ще сніг ковтала повідь широченна,
І рала ждав іще тужливий лан.
А під горою вишня-наречена
Вже до віночка міряла туман».

А це – Іван Драч:

«О, вишня – Матінко Всевишня,
Весь білий світ – то вишні цвіт.
Правічне дерево Вкраїни –
Її безсмертя в плині літ».

В українській свідомості вишня завжди виконувала функцію оберегу. Цю роль відігравала навмисне встромлена в покрівлю хати вишнева гілка. А вишня біля будинку вважалася щасливою прикметою та ознакою благополуччя для всіх членів родини. За давнім слов’янським повір’ям, поки навколо хати плодоносить вишневий сад, у домівці панує злагода та шана.

Помешкання було прийнято оточувати вишневими кущами та деревами, щоб захиститися від нечистої сили. Якщо якась хата не потопала у вишневому цвіті, мандрівники остерігалися переступати її поріг з остраху злих духів. Сад не можна було вирубувати навіть при переїзді в інше місце: це означало б залишитися без родового коріння.

Красиві традиції

Вважаючи вишню Верховним деревом, наші предки задобрювали її могутнього покровителя – бога Керніса. Умилостивити його слід було для послання багатого врожаю плодів. З цією метою на квітучих деревах у давнину запалювали вогники: на день весняного рівнодення, 21 березня, вишня у праслов’ян була ритуальним деревом новорічного обряду.

«Вишневі традиції» збереглися в українській народній культурі так само й по переході у християнство. Зокрема, хлопці вирушали до лісу за святковим деревом на Великдень. Вподобавши найкрасивішу вишню, молодики окропляли її вином і рубали, щоб урочисто встановити у центрі села. Навколо прикрашеної кольоровими стрічками вишні молодь водила хороводи і танцювала.

Здавна вважається щасливим знаком побачити уві сні ягоди вишні або квітуче дерево: це до добрих змін у долі. На вишневих кісточках було заведено ворожити на нареченого. Щасливими традиціями стали перше побачення пари під вишнею та букети з її гілок біля ложа наречених. Матері за допомогою вишні проганяли дитячі хвороби: якщо на місці зламу перев’язати гілку, щоб вона зрослася, то хвороба відступить. Але навмисне ламати квітучу гілку прикметами не дозволялося: ображати вишню – кликати лихо. Підвішеними у хаті чи хліві вишневими гілками, що впали з дерева від вітру, українці захищали житло та худобу від ударів блискавки. А чарівна сила вишневої палиці, за переказами, передавалася від діда до онука.

Вишня унікальна тим, що квітами покривається перш ніж листям. У такій схожості люди побачили символ нашого існування, коли все живе приходить у цей світ не вбраним і в такій же первозданності його покидає. Східна культура асоціює коротке цвітіння вишні зі швидкоплинністю життя. У християнстві ягода вишні вважається символом життя та радості – «крові Христової». Вишні в руках Христа у традиційній іконографії символізують «втіху блаженних»: райська ягода, за вірою, є даром небес смиренним і мудрим людям. Саме вишню, а не яблуко, спочатку зображували плодом Древа пізнання.

Улюбленка знахарів

Вишня завжди займала почесне місце у знахарських практиках. Плоди, квіти, листя та кора цього дерева здавна використовувалися у заговорах цілителів, які виганяли хвороби «вишневою золою». Народні лікарі закликали своїх пацієнтів притискатися до вишневих стовбурів болючими місцями, щоб дух дерева «прогнав із тіла хворобу». Народна медицина має користь з усіх частин рослини, включаючи ягідні кісточки і камедь. А малокалорійні, проте поживні плоди вишні за своєю цілющою силою вважаються визнаними «чемпіонами» серед інших місцевих ягід.

Смачні кисло-солодкі плоди з енергетичною цінністю 52 ккал на 100 г сирого продукту – приємний компонент дієт для схуднення. А сушена вишня – насичений цінними мікроелементами акумулятор енергії: тут уже 290 ккал у 100 г ягід.

Ці плоди відрізняє високий вміст фолієвої кислоти, каротину, вітамінів В1, В2, В9, С, Е, РР, а також цукрів, що легко засвоюються – фруктози і глюкози. Літнім людям вишня рекомендується для зміцнення імунітету і як ефективний антисклеротичний засіб проти холестеринових бляшок у судинах. Вишня покращує склад крові, зміцнює серцевий м’яз, попереджає тромбофлебіт та атеросклероз. Жінкам ця ягода корисна як панацея при рясних кровотечах і під час вагітності: фолієва кислота потрібна для розвитку плода. А чоловіків вишня підтримає, завдяки вмісту цинку, у виробленні тестостерону, вилікувавши від статевого безсилля і оздоровивши передміхурову залозу. До набору металів у складі вишні також входять залізо, кобальт, калій, магній та мідь: ці мікроелементи допоможуть дорослим і дітям при недокрів’і та анемії, активізують обмінні процеси, покращать роботу серця та нирок.

Смачна мікстура

Вишневий сік у комбінації з молоком є ефективним жарознижувальним засобом при лихоманці та застуді, а також дієвими ліками для полегшення стану при артриті. Кумарин впливає на згортання крові, пектин позбавляє організм азотистих шлаків, а еллагова кислота перешкоджає розвитку ракових клітин.

Дубильні речовини та вітамін С зміцнюють судини і підвищують опірність організму до негативного впливу середовища. Плоди вишні мають потужну антисептичну дію: у м’якоті та соку ягід міститься «протиотрута» від кишкової палички та збудника дизентерії.

Вживання вишневих ягід на ніч допоможе обдурити безсоння: завдяки амінокислоті триптофану, ці плоди сприяють виробленню шишкоподібною залозою гормону сну мелатоніну.

Антиоксиданти поліфеноли, на котрі багаті ягоди вишні, розширюють кровоносні судини і підвищують їхню еластичність. Лише 60 мл вишневого соку знизять кров’яний систолічний тиск відразу на 7 одиниць.

Особливості застосування

Для здоров’я травної та нервової систем важлива наявність у ягодах глікозиду амігдаліну. Але при руйнуванні ця сполука утворює отруйну синильну кислоту – токсин, призначений для захисту плодів від шкідників, а не для вживання людиною. У сухому стані синильна кислота у вишневих кісточках перебуває у вигляді амігдаліну і не є небезпечною для здоров’я. Подрібнені кісточки застосовуються у зовнішніх компресах при лікуванні подагри. Втім, у вишневих компотах і варенні не витягнуті з ягід кісточки при тривалому зберіганні виділяють отруту, тож таку продукцію вживати небезпечно. Через ризик отруєння синильною кислотою не можна використовувати плоди з кісточками так само у настоянках та наливках.

При вживанні вишні не рекомендується перевищувати добову норму 150-300 г (це одна-дві склянки свіжих ягід), інакше можна отримати розлад шлунку. Не можна зловживати вишнями при виразці або гастриті з підвищеною кислотністю, чутливій зубній емалі, алергічних реакціях та низькому кров’яному тиску (ягоди його знизять ще більше).

Вживання в їжу черешків, листя та гілок вишні протипоказань не має. У вишневому листі містяться ті ж самі корисні речовини, що й у ягодах. Завдяки пектинам, ефірним маслам, фітонцидам, дубильним речовинам, флавоноїдам і мінералам, листя має протизапальну, антисептичну та протисудомну дію. Ця частина вишневих дерев зміцнює імунітет, виводить токсини й нормалізує підвищений артеріальний тиск.

Для лікування жовтяниці потрібно заварити у 100 мл молока 2 ст. ложки вишневого листя і вживати відвар по кілька ковтків перед сном. У такий спосіб вийде приємний напій з вишневим ароматом та мигдальним присмаком.

Носова кровотеча при підвищеному тиску зупиняється ватним тампоном, просоченим відстояним і процідженим відваром 10 г вишневого листя на 200 мл окропу.

Як сечогінний засіб від циститу і при хворобах нирок 2 ст. ложки вишневого листя заварюють як чай і п’ють для виведення з організму солей та токсинів. Аналогічна рекомендація – й для лікування простудних захворювань.

Дуже корисною речовиною вважається так само вишневий клей. Засохлий сік вишневого дерева є джерелом цінних цукрів, пектинів і дубильних речовин. У народній медицині камедь використовується як обволікаючий засіб при запаленнях слизової оболонки шлунку.

Правила ферментації

Збір листя для чаю потрібно проводити перед цвітінням навесні: в ідеалі це мають бути бруньки, котрі щойно розпустилися (щоб не нашкодити рослині, зривати можна не більше 30% листя). Зі 100 г свіжого листя вийде 20 г висушеної чайної сировини, яку можна рік-два зберігати в паперовому пакеті або мішечку з бавовняної тканини.

Для використання в чаї листя потрібно ферментувати, щоб нерозчинні речовини в їхньому складі перейшли в розчинні (так покращаться смакові якості напою). Послідовність цього процесу є такою.

Зав’ялення

Спочатку видаляємо зайву вологу: розкладаємо листя в тіні трисантиметровим шаром і періодично їх ворушимо. Кожен листочок разом із центральною жилкою зрештою має втратити пружність і не ламатися. Такий стан досягається в середньому за півдоби.

Підготовка до ферментації

Для руйнування структури тканини кожен лист потрібно прокрутити в долонях чи м’ясорубці до виділення соку. Отримаємо «ковбаски» товщиною близько 1 см і довжиною приблизно 7 см.

Ферментація

На головному етапі листя складаємо в посуд шаром до 10 см, злегка утрамбовуємо, накриваємо вологим рушником і витримуємо 6 годин в кімнатній температурі.

Сушіння

На черговому етапі вмикаємо духовку. Розкладене на деко сантиметровим шаром листя слід сушити протягом години при 100° C, потім зменшуємо температуру до 60° C і сушимо далі – до того стану, коли листочки будуть ламатися при дотику. У правильно ферментованому чаї з вишневого листя грудочки ламаються на частини, не розсипаючись пилом.

Заварювати ферментований вишневий чай треба так само, як і звичайний чорний чай (на вигляд вони є схожими): заливаємо 2 ст. ложки сировини окропом і 10 хвилин настоюємо під кришкою. Для зими це буде вітамінна знахідка.

Рецепти та лайфхаки

А тепер – секрети правильного поводження з ягодою для максимального збереження її корисних властивостей.

Чи знаєте ви, що…

• При купівлі вишню потрібно нюхати: свіжа ягода не має винного запаху.
• Для сушіння варто вибирати найтемніші плоди із соковитою м’якоттю.
• Для вживання у свіжому вигляді теж краще вибирати темну вишню – у ній більше антиоксидантів та мелатоніну.
• Збирати вишню слід із плодоніжкою: така ягода зберігатиметься довше.
• Позбавлятися плодоніжки треба безпосередньо в процесі приготування страви з вишні.
• Довше збережуться плоди із зеленими живцями.
• Свіжу немиту вишню можна зберігати в холодильнику тиждень.
• Вишневі кісточки легко видаляються шпилькою.
• Для збереження якостей свіжої вишні ягоди краще заморозити у цукрі.
• Щоб зберегти на зиму свіжу вишню, ягоди потрібно скласти пошарово в чисту та суху банку, накриваючи кожен шар листям. Стінки банки зсередини теж слід обкласти вишневим листям.

Маринована вишня

Ці сезонні ласощі стануть вишуканим акцентом на вашому столі.

На 5 склянок вишні знадобляться: склянка води, по півсклянки цукру та оцту, а також 1 ст. ложка солі.

Приготування є дуже простим: залийте ягоди солодкою водою з оцтом і прокип’ятіть. Через п’ять днів можна подавати цей пікантний гарнір до м’яса чи риби.

Вареники з вишнею

На 1 кг вишень знадобиться: 600 г борошна, 150 мл води, 200 г цукру, 3 яйця та сіль за смаком.

Промийте вишню, видаліть кісточки та засипте ягоди цукром. Дайте постояти 4 години та злийте сік.

Замісіть тісто, розкотіть пласт 2 мм і поріжте його на кружки обідком склянки або розріжте ножем на квадрати зі сторонами по 5 см.

Зваріть вареники в підсоленому окропі (вони мають спливти на поверхню). Виймати готові вироби зручно шумівкою. Виклавши вареники в миску, полийте їх розтопленим вершковим маслом, а сироп подайте окремо.

Вишневий штрудель

На 80 г свіжої вишні беремо 200 мл води, 100 г дріжджового листкового тіста, 60 г пломбіру, 40 г цукру, по 3 г цукрової пудри та м’яти і мелену корицю за смаком.

Змішавши в каструлі вишню з цукром, додаємо воду і варимо 15 хвилин. Виймаємо вишні, відкинувши на друшляк, а сироп уварюємо до загусання.

Тісто потрібно розкотити у формі прямокутника і викласти по центру ягоди, залишивши краї тіста вільними. Посипавши начинку цукровою пудрою, поверніть прямокутник у рулет і защипніть краї. Проколіть тісто в кількох місцях дерев’яною зубочисткою і випікайте штрудель у духовці 180-200° С до готовності.

Перед подачею посипте рулет меленою корицею та цукровою пудрою. Порізавши штрудель порційними шматками, перекладіть їх до тарілок, накривши кулькою пломбіру, полийте вишневим сиропом і прикрасьте листочками м’яти.

Вишневе варення

На 1 кг вишні потрібно взяти 800 г цукру та 400 мл води.

Ягоди промийте, вийміть кісточки, пробланшуйте дві хвилини при 90° С, залийте цукровим сиропом і варіть до готовності, додаючи цукор, що залишився.

Вишнева наливка

На трилітрову сулію потрібно взяти 2 кг стиглих ягід і 800 г цукру.

Перебравши вишні, видаліть плодоніжки та помийте. Укладіть підготовлену сировину в сулію, додайте цукор, зав’яжіть шийку марлею і залиште на три дні в теплому місці. При появі ознак бродіння зніміть марлю, встановіть шпунт і залиште так до завершення бродіння. Після припинення газоутворення покладіть марлю в друшляк або лійку і через фільтр розлийте наливку по пляшках, закоркувавши посуд.

Фото: pixabay.com