Збій у двигуні: як розпізнати дефіцит магнію і що з цим робити?

Магній недаремно називають «мінералом енергії»: цей хімічний елемент забезпечує понад 350 ферментативних реакцій, контролюючи перебіг усіх важливих процесів життєдіяльності.

Магній для організму

Один із найпоширеніших компонентів земної кори так само міститься у всіх тканинах тварин та рослин. За базовим біогенним елементом природа закріпила роль регулятора функціонування клітин. Як кофактор ферментативної реакції, іон металу з’єднується з функціональною ділянкою білка, запускаючи і супроводжуючи його біологічну активність. Простіше кажучи, «двигун» обміну речовин перетворює «паливо» на енергію.

Як саме це відбувається, зрозуміють ті, хто знається на хімії. Магній перетворює креатинфосфат, тобто високоенергетичне з’єднання зі збудливих тканин (м’язової та нервової), в нуклеотид обміну енергії аденозинтрифосфат. АТФ – це «батарейка» організму, джерело енергії для всіх біохімічних процесів. Подібну функцію незамінний елемент виконує навіть у рослинах, беручи участь у процесі фотосинтезу.

Цей «генератор» рухає «шестерні» і «вузли» складної механіки тіла, відповідаючи за засвоєння поживних речовин, синтез білка, підтримання нормального рівня глюкози та контроль кров’яного тиску. Беручи участь у створенні нових білків, важливий компонент дбає про оновлення клітин внутрішніх органів, шкіри та кісток. Магній забезпечує більшість обмінних реакцій, передачу нервових імпульсів та скорочення м’язів. Саме цей елемент наділяє нас можливістю сприйняття, обробки та запам’ятовування інформації, зумовлює швидкість реакцій, рівномірність серцебиття та безперервність дихання.

Необхідний на кожному етапі синтезу білка, магній підтримує стабільність функціонування серцевого м’яза, нервової та імунної систем. Він розширює судини, зберігає в порядку кістки та зуби, стимулює жовчовиділення та кишкову активність, сприяючи виведенню з організму «поганого» холестерину. Магній стабілізує рівень кальцію, покращує засвоєння вітамінів В та С. Його сила – у спазмолітичній та антиагрегантній дії: розрідженні і  покращенні плинності крові.

Нестача магнію: симптоми

Стан при дефіциті важливого елемента є подібним до виснаженості через перевтому. Образно кажучи, ви повертаєте ключ, а двигун не заводиться. Відмовою виконувати команди тіло сигналізує про невидимі несправності.

Ознаки можливої нестачі магнію:

• нудота і втрата апетиту (найбільш ранній симптом на початковому етапі);
• відчуття постійної втоми;
• депресія;
• тривожність, безсоння;
• спонтанне запаморочення з «мушками» в очах;
• зниження пам’яті та уваги;
• метеозалежність;
• частий головний біль (через звуження мозкових судин та вивільнення нейромедіаторів);
• підвищений внутрішньочерепний тиск;
• гіпертонія (біодобавки з магнієм нормалізують кров’яний тиск);
• гострий біль у шлунку;
• розлад випорожнення (діарея або запори);
• карієс;
• випадання зубів та волосся;
• остеопороз;
• передменструальний синдром;
• фізичне безсилля;
• м’язова слабкість («ватні» ноги та тремтячі руки, важко підняти навіть склянку води);
• ломота у суглобах, артрит;
• оніміння та спазми (поколювання і судоми у різних частинах тіла є наслідками проблем у передачі нервових імпульсів, що викликають зайву напругу м’язів);
• аритмія, нерегулярний пульс (перебої в серцебитті виражаються в «пропущених ударах» або нападах тахікардії – прискореного ритму).

Все перелічене є т. зв. неспецифічною симптоматикою і може вказувати так само на інші проблеми зі здоров’ям, зокрема неврологічної та серцево-судинної сфери. Виявивши комбінацію симптомів, що насторожують, потрібно зробити аналіз крові. Нормальним показником концентрації магнію у сироватці вважається 0,75-0,95 ммоль/літр.

Передумови дефіциту магнію:

• неповноцінне харчування;
• проблеми з засвоєнням.

Навіть за достатнього вмісту мінералу в їжі можна залишитися без цінного придбання. Це відбувається з двох причин: якщо магній не засвоюється або надто швидко залишає організм. Засвоєнню магнію перешкоджає «сусідство» у раціоні фітину, кальцію та жирів.

Фактори ризику:

• літній вік (у старості елемент гірше всмоктується кишечником і активніше виводиться нирками);
• зловживання алкоголем;
• прийом діуретиків;
• хронічна діарея;
• алергічна реакція на глютен (целіакія) та інші порушення травлення;
• діабет 2-го типу;
• синдром голодних кісток (стан після трансплантації нирок або видалення паращитовидних залоз).

Незалежно від причини, ознаки нестачі магнію є спільними для всіх станів.

Норма магнію на добу

Потреба в мінералі залежить від статі, віку та навантажень. У підлітків, спортсменів і представників небезпечних професій вона зазвичай вища, ніж у інших людей. При стресах, психічній та фізичній напрузі, пітливості, зловживанні алкоголем, вживанні проносних або сечогінних препаратів втрата магнію збільшується.

Дорослому чоловікові та вагітній жінці потрібно щодня отримувати 400 мг магнію, чоловікові після 40 років – 420 мг, жінці до 50 років – 300 мг, а потім – 280 мг. Добова норма визначається з урахуванням всмоктування 30% спожитого магнію.

Загальна вага мінералу в організмі здорової дорослої людини – приблизно 25 г. Поповнювати запаси потрібно при концентрації магнію в крові менше 0,75 ммоль/літр. Дефіцитний елемент можна отримати з їжею, водою та сіллю.

Рекордсмени за вмістом магнію:

• гарбузове насіння (понад 500 мг на 100 г продукту);
• мигдаль (234-280 мг);
• чорний шоколад (175 мг);
• арахіс (168-182 мг);
• шпинат (87 мг);
• кріп (70 мг);
• фініки (69 мг).

Продукти харчування з підвищеною кількістю магнію:

• чиа;
• морська капуста;
• кальмар;
• морська риба;
• яйця;
• зелень;
• банан;
• авокадо;
• манго;
• капуста;
• салат;
• спаржа;
• солодкий перець;
• зелені яблука;
• злаки;
• бобові.

Попри те, що пшеничні висівки, гарбузове насіння, какао, кунжут та горіхи є лідерами за вмістом магнію, названі продукти перекреслюють ефект наявністю у своєму складі фітину, який ускладнює його засвоєння. Ось чому краще віддати перевагу безвідмовному джерелу – зеленим овочам. Корисно регулярно вживати цільнозерновий хліб, квасолю, гречку, рис, вівсянку та пшеничну кашу.

Чи є небезпечним передозування магнію?

Якщо терапевт з’ясує зв’язок між дефіцитом магнію і хворобою, то призначить біодобавку з необхідним мінералом. Проте самостійно вдаватися до такої терапії не варто. Одна річ – «переборщити» з магнієм у їжі: це не страшно, бо надлишок вийде із сечею. А при безконтрольному вживанні біодобавок живим можна залишитись у кращому випадку.

Наслідки отруєння магнієм:

• спазми кишківника, діарея;
• нудота та блювання;
• порушення видільної функції (ануричний синдром);
• пригнічення ЦНС, сплутаність свідомості, ослаблення рефлексів, астенія;
• зниження артеріального тиску, зміна кардіограми;
• пригнічення та параліч дихання;
• кома;
• зупинка серця.

Перша медична допомога при передозуванні магнію – внутрішньовенне введення антидоту. Постраждалому ставиться крапельниця із препаратами кальцію: хлоридом чи глюконатом (10-20 мл 10-відсоткового розчину). Такий захід підтримає дихання та кровообіг. При необхідності допомога ускладняється – аж до діалізу (позаниркового очищення крові).

Протипоказання до вживання препаратів магнію:

• одночасний прийом полівітамінів (неприпустиме поєднання);
• ниркова недостатність із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв;
• гіпермагніємія (коли концентрація магнію у сироватці крові перевищує 1,05 ммоль/л або 2,6 мг/дл);
• фенілкетонурія (порушення обміну амінокислот);
• непереносимість лактози та лактазна недостатність (зниження активності ферменту, що розщеплює лактозу);
• аутосомно-рецесивні захворювання;
• вік до 6 років.

Незважаючи на низку застережень, великий функціонал виправдовує традиційне застосування оксиду та солей магнію в медицині: кардіологічних, неврологічних та гастроентерологічних призначеннях (цитрат магнію, сульфат магнію, аспаркам тощо). У гліцинаті магнію є вираженою заспокійливо-розслаблююча дія, оротат добре впливає на серцево-судинну систему, а треонат показаний для покращення роботи мозку.

За даними Національного Інституту здоров’я США, вивчення ефективності різних форм магнію дозволило встановити, що аспартат, хлорид, лактат і цитрат мають більшу біодоступність (краще всмоктуються) порівняно з оксидом і сульфатом. Більш того, застосування для компенсування нестачі магнію його оксиду іноді виявляється не кориснішим за плацебо.

Фото: pixabay.com, pexels.com