Чому у лауреата національної кінопремії Франції і премій Венеціанського та Берлінського кінофестивалів не склалася кар’єра у Голлівуді, і з якої причини він не залишив людству своєї могили?
Від гангстера до комісара
Кавалер Ордена Почесного легіону і володар двох бойових нагород був переконливим у ролях робітника чи селянина, солдата та дезертира, буржуа і страйкаря, гангстера та детектива. Знявшись у сотні кіноролей, король екрану наділив своїх персонажів власною чоловічою харизмою. Несуєтним, впевненим і надійним Жана Габена зробила особиста біографія – з ранньою самостійністю внаслідок втрати матері, захопленням «чоловічим спортом» (боксом і футболом), трудовими буднями на виробництві, армійською службою та військовою доблестю. Кому не віриться, що творець мужніх образів походив із паризької артистичної родини і виступав на сценах Moulin Rouge та інших класичних столичних кабаре, перегляньте його роботи: актор виразного драматичного обдарування успішно виконував шансон і вправно грав у мюзиклах.
Жан Габен у ролі Мегре у фільмі «Інспектор Мегре», 1958 р.
Шлях до себе
Справжнє ім’я Жана Габена – Жан Алексіс Монкорже. Він народився 17 травня 1904 року (120 років тому) в 9-му окрузі Парижа: районі пишної старовинної архітектури, театрів, галерей, музеїв, ресторанів і модних кварталів. Жан був сьомою дитиною в родині артистів кабаре – актора Фердинанда Монкорже та співачки Елен Петі. Дитинство Жана пройшло в будинку тітки Мадлен неподалік від столиці. Рання смерть матері виявила норовливий характер сина-підлітка: 14-річний хлопчина покинув школу, посварився з батьком і пішов із дому на власні заробітки.
Чотири роки працював різноробом – у дорожньому будівництві, на сталеливарному заводі та в автомагазині. Не випадково у майбутній акторській кар’єрі за ним закріпляться ролі простих хлопців та репутація «пролетаря акторської праці». Жан не боявся робітничих професій і бажав стати машиністом, але все ж таки пішов по батьківських стопах: у 19 років Монкорже-молодший розпочав власну кар’єру в шоу-бізнесі.
Жан Габен в молодості
Затребуваний артист
Дебютну роль юнак зіграв у музичному театрі Folies Bergère (з 1890-х по 1920-і роки це історичне кабаре та вар’єте було популярним розважальним закладом у Парижі). Цю роботу перервала служба в армії, після якої молодий артист повернувся на сцену паризьких мюзик-холів під артистичним псевдонімом «Жан Габен». Не маючи музичної освіти, самоучка наслідував манеру співу модного на той час шансоньє Моріса Шевальє.
Виходило добре – трупа навіть взяла новачка із собою на гастролі до Південної Америки, а після повернення з концертного туру його прийняли на роботу до Moulin Rouge. У «Червоному млині» (так перекладається назва цієї пам’ятки Парижу – найвідомішого кабаре біля площі Пигаль) молодому артистові було запропоновано більш значні ролі, ніж ті, що йому довіряли раніше. 1928 року Жана Габена запросили знятися у двох німих фільмах, а з 1930-го він отримував ролі у звуковому кіно: за чотири найближчих роки їх набралося півтора десятки.
Жан Габен у німому кіно
Смак визнання
Навіть у другорядних ролях артист змушував глядачів придивитися до себе, а режисерам фахове чуття одразу підказувало перспективність «нового обличчя». Визнання не забарилося. У 1934 році ім’я Жана Габена стало відомим завдяки найкращому режисеру в його кінокар’єрі Жюльєну Дювів’є. Фільм «Марія Шапделен» за участі Жана Габена був удостоєний «Гран-прі французького кіно» – премії, заснованої того ж року «батьком» кінематографа Луї Люм’єром.
Зіркою французького кінематографа актор став у 1936 році після виконання ролі романтичного героя у новій роботі режисера «Батальйон іноземного легіону» (без зв’язку з однойменною історичною особою в оригіналі військова драма називалася La Bandera). А наступні два фільми принесли Жану Габену всесвітню славу: картина Жюльєна Дювів’є «Пепе ле Моко» та антивоєнна драма Жана Ренуара «Велика ілюзія» у 1937 році стали лідерами світового прокату, розділивши успіх із мультфільмом Волта Діснея «Білосніжка».
«Велика ілюзія», 1937 р.
Гучний роман
Популярність звернула на французького актора увагу продюсерів Голлівуду, але від пропозицій роботи в Америці Жан Габен спочатку відмовився. Відхилив він так само у період окупації Франції Німеччиною запрошення на пропагандистську роботу від німецької кіностудії UFA. Після початку Другої світової війни шокований подіями в Європі артист за прикладом режисерів Жюльєна Дювів’є та Жана Ренуара виїхав до США. За океаном він розірвав у 1939 році шестирічний шлюб із матір’ю своїх двох дітей Сюзанн Маргеріт Жанною Мошен. Це було вже друге розлучення в житті Габена: вперше він одружився у 21-річному віці з акторкою Габі Бассе, з якою за п’ять років розлучився, але перетинався у подальшому на знімальному майданчику (перша дружина Жана Габена не дожила лише року до свого столітнього ювілею). Полегшити французу адаптацію в Голлівуді поквапилася німецька кінозірка, яка стала 1939 року американською громадянкою: легендарна акторка, емігрантка-антифашистка і, передусім, фатальна жінка, Марлен Дітріх зробила все можливе, щоб зачарувати чоловіка, який її дуже цікавив. Зав’язався бурхливий роман, що аж ніяк не допоміг акторові у кар’єрі.
Жан Габен і Марлен Дітріх
Крута вдача
Фільми, в яких Жан Габен знявся в Голлівуді, не мали успіху у публіки: впертий характер і звичка втручатися у знімальний процес завадили артистові в Америці. Студія RKO Pictures розірвала контракт із виконавцем головної ролі після його наполегливих вимог зніматися в партнерстві зі своєю подругою. Зрештою без ролей залишилися і Марлен Дитріх, і її прохач: боси усунули Жана Габена від зйомок у фільмі і скасували сам проєкт. Подібна ситуація повторилася 1946 року, коли актор мав грати у картині французького режисера Марселя Карне «Брама ночі» – через конфлікт він був позбавлений головної ролі. Водночас із творчими партнерами та технічним персоналом у колишнього боксера проблем не було: колеги його характеризували як доброзичливу людину. А грав артист із яскравими зірками: Фернанделем і Луї де Фюнесом, Аленом Делоном і Жаном-Полем Бельмондо, Мішель Морган та Бріджит Бардо, Симоною Сіньйоре й Анною Жирардо, Софі Лорен і Марлен Дітріх.
Жан Габен, 1940 р.
Війна і мир
Зі США Жан Габен поїхав, приєднавшись у 1943 році до руху французького супротиву, очолюваного генералом Шарлем де Голлем. Служив добровольцем у військовому флоті, супроводжував союзницькі транспорти, був нагороджений медаллю та хрестом за участь у бойових діях у Північній Африці, звільняв Париж. Репортери зафіксували на хроніку зворушливу сцену зустрічі Жана Габена з Марлен Дітріх у французькій столиці, куди корінний парижанин в’їхав на танку. Через переживання війни комбатант посивів у 40 років.
Жан Габен у війську і Марлен Дітріх
Мав артист пережити і чорну смугу професійних невдач. Після того як актор знайшов спосіб знятися в кіно разом із коханкою, на нього чекав розпач. На жаль, той досвід не став успішним: фільм «Мартен Руманьяк» провалився у прокаті. Після цього творчого фіаско любовні стосунки зоряної пари завершились. Як напише через півстоліття французька газета L’Humanité, «народжений війною, їхній союз не витримав миру».
«Крамник» і «пройдисвіти»
На тлі невдач у кіно 1947 року нещодавній тріумфатор повернувся до театру, однак і там зазнав невдачі – постановка не окупилася. І навіть головна роль у картині Рене Клемана «Біля стін Малапаги» (премія «Оскар» 1949 року в номінації «Кращий іноземний фільм») не підняла настрою Жану Габену, адже фільм не зібрав касу в кінотеатрах. Жодна його робота за наступні п’ять років не мала успіху у прокаті. Актор, що втручався в знімальний процес на етапі написання сценарію, сперечався з режисерами щодо гри та постановки, вимагав сцени гніву для драматичного ефекту, любив похвалу і обзивав нелояльних критиків «пройдисвітами», щоразу частіше називав себе «нездарою» та «крамником».
Головна роль у картині Рене Клемана «Біля стін Малапаги»
Артист уже був готовий попрощатися з професією, як 1954 року його слава відродилася. Гангстерська стрічка Жака Беккера «Не чіпай видобуток» потішила і критиків, і глядачів. Попереду у Жана Габена будуть ще 20 років зйомок у півсотні фільмів, багато з яких було знято його власною кінокомпанією (Gafer Films – спільне дітище друзів-акторів Габена та Фернанделя).
Пощастить у коханні?
Останньою супутницею життя Жана Габена стала модель Домінік Фурньє. Пара побралася невдовзі після знайомства у 1949 році. Нареченому було 45 років, нареченій – 31. Звістка про одруження колишнього коханця вразила Марлен Дитріх, яка згодом вважала себе його вдовою. Вона б ще довго шукала зустрічей із об’єктом свого найбільшого кохання, але його почуття остаточно охолонули. Габен два роки уникав будь-яких контактів з «колишньою» і цього разу зробив, схоже, правильний вибір.
Жан Габен і Домінік Фурньє
З третьою дружиною актор здобув спокій і затишок, до яких завжди в душі прагнув. Разом із Домінік Жан прожив у злагоді 27 років – до кінця своїх днів. У подружжя народилося троє дітей – дочки Флоранс та Валері, і син Матіас. Режисерка Флоранс Монкорже-Габен назвала в мемуарах Жана Габена «не найгіршим із батьків», хоча він заперечував проти того, щоб дочка наслідувала його професію, і перешкоджав її шлюбу з жокеєм (навіть проігнорував весілля, попросивши бути там присутнім замість нього друга –актора Ліно Вентуру).
Зірки не гаснуть
1972 року актор залишив кінематограф і оселився з сім’єю на власній фермі. У великому маєтку артиста були понад два десятки коней і навіть власний іподром. В останні чотири роки життя зірковий фермер вирощував лозу і говорив лікарям, котрі піклувалися про його стан здоров’я, що поміняє вино на молоко лише в тому випадку, якщо корови почнуть жувати виноград. 72-річний Жан Габен помер від серцевого нападу 15 листопада 1976 року. Він заздалегідь розпорядився не ховати його в могилу, щоб місце поховання ніхто не турбував. Із військовими почестями порох героя війни був розвіяний над морем з борту військового корабля. Через п’ять років Луї де Фюнес заснував для французьких кіноакторів-початківців Приз Жана Габена.