Ніла Іваненко 
Такого висновку дійшла міжнародна команда науковців під орудою Інгрід Даубар, доцентки кафедри наук про Землю в Університеті Брауна (США). Тож, можливо, колонізація Марса не є найкращою ідеєю – з огляду на його надзвичайну геологічну активність.
Згідно з новим дослідженням, частота зіткнень метеороїдів з Марсом може бути у 2-10 разів вищою, ніж припускала наука, залежно від їхнього розміру.
«Імовірно, Марс більш геологічно активний, ніж ми думали, а це має наслідки для віку та еволюції поверхні планети», – зазначила докторка Даубар.
Під час дослідження її команда скористалася даними високочутливого сейсмометра, встановленого на борту посадкового модуля NASA InSight. І виявила вісім нових ударних кратерів від метеороїдів, які вчені раніше не спостерігали.
Метеороїд – це мініастероїд (не перевищує 30 метрів у діаметрі), що несеться космічними просторами. За собою він залишає яскравий слід – метеор. А метеоритом зветься метеороїд, що вже впав на поверхню планети.
Виявлена частота зіткнень цих чужорідних тіл з Червоною планетою кидає виклик сталим уявленням про те, як часто метеороїди падають на поверхню Марса. Відкриття спонукає вчених переглянути відомі моделі утворення марсіанських кратерів, урахувавши вищу швидкість ударів метеороїдів, особливо невеликих.
Отримані результати зрештою можуть змінити нинішні уявлення про поверхню Марса, а також про зіткнення метеороїдів з іншими планетами.
«Це вимагатиме від нас переосмислення деяких моделей, які наукова спільнота використовує для оцінки віку поверхонь планет у всій Сонячній системі», – сказала Інгрід Даубар.
Про що ще дізналися дослідники
Шість з восьми виявлених кратерів розташовувалися неподалік від місця посадки апарату InSight. А два віддалені кратери, що виникли внаслідок падінь метеороїдів, виявилися найбільшими з тих, які вченим доводилося бачити на Марсі протягом багаторічних спостережень. Вони утворилися з інтервалом лише в 97 днів, що свідчить про вищу частоту геологічних подій такого типу. Розмір кожного з цих двох кратерів дорівнює площі футбольного поля, повідомило видання Sci.News.
За словами керівниці дослідження, вчені очікували, що зіткнення такого масштабу можна побачити раз на два десятиліття або навіть раз у житті. Однак два зіткнення, що відбулися з різницею понад 90 днів, змінили уявлення науковців. «Це могло бути просто божевільним збігом, але ймовірність того, що це просто збіг, дуже і дуже мала», – вважає докторка Даубар. На її думку, «або два великі зіткнення пов’язані між собою, або частота зіткнень на Марсі набагато вища, ніж ми припускали».
Звісно, зіткнення метеороїдів з планетами постійно відбуваються по всій Сонячній системі. Вивчивши геологічну активність Марса, науковці зможуть порівняти отримані результати з тими, які фіксуються, приміром, на Землі.
Висновки з дослідження опублікував журнал Science Advances.
Фото: pixabay.com
