Чимало хто з нас на власному досвіді знайомий з «летологікою»: так називають труднощі з добором/згадуванням слів у повсякденному житті. Зазвичай із віком ця проблема дається взнаки дедалі частіше.
Труднощі з пошуком правильного слова можуть сигналізувати про зміни в мозку, що відповідають раннім (доклінічним) стадіям хвороби Альцгеймера ще до появи очевидніших симптомів.
Однак нещодавнє дослідження Університету Торонто показало, що найточнішим показником здоров’я мозку в людей похилого віку є швидкість мовлення, а не проблеми з добором слів. Дійти такого висновку вченим допоміг штучний інтелект.
Як проходило дослідження
Команда науковців попросила 125 здорових дорослих учасників віком від 18 до 90 років докладно описати певну сцену. Потім записи цих описів були проаналізовані за допомогою штучного інтелекту. Вчені скористалися програмним забезпеченням для виявлення таких характеристик, як швидкість мовлення, тривалість пауз між словами та різноманітність слів, що використовуються.
Добровольці також відповіли на запитання стандартного набору тестів, що вимірюють концентрацію, швидкість мислення, а також здатність планувати та виконувати завдання. Як з’ясувалося, вікове зниження цих здібностей було тісніше пов’язане саме зі швидкістю повсякденного мовлення учасників, а не з труднощами щодо правильного добору слова.
Важливим етапом цього дослідження стало завдання на швидке та найбільш точне визначення слів для певних зображень, розповіло видання Science Alert. Науковці побачили, що природна швидкість мовлення людей похилого віку корелює з їхньою швидкістю в називанні картинок.
Тож команда вважає, що основою глибоких когнітивних і мовних змін із віком може бути загальне уповільнення обробки інформації, а не проблеми зі згадуванням слів.
Чому це важливо
Наукова робота відчинила двері для майбутніх досліджень цієї теми. Вона показала, що для вчасного виявлення вікових когнітивних змін важливо не лише те, що ми говоримо, а й те, як швидко ми говоримо.
За допомогою технології штучного інтелекту, що використовує обчислювальні методи для аналізу та розуміння даних мовлення, науковці пролили нове світло на раннє діагностування деменції. Попередні дослідження цього питання стосувалися, зокрема, тонких змін в усній та письмовій мові таких відомих особистостей, як Рональд Рейган та Айріс Мердок. Ці зміни відбувалися за кілька років до того, як їм діагностували деменцію. Нове дослідження пропонує більш системний та далекоглядний підхід, ніж той, до якого дослідники вдавалися раніше.
Використання новітніх досягнень в галузі оброблення мовлення дасть можливість оперативно та якісно виявляти такі зміни, як уповільнення його швидкості.
Отже, науковці наголосили на важливості зміни темпів мовлення як істотного, тонкого маркера когнітивного здоров’я. Дослідження може допомогти у виявленні людей з групи ризику ще до того, як в них проявляться серйозніші симптоми слабоумства.
Фото: pixabay.com