Ніла Іваненко 
Щоб дізнатися середній термін життя різних порід кішок, а також виявити чинники, що впливають на його тривалість, дослідники вивчили дані близько 8000 кішок Великої Британії.
Команда патобіологів з Королівського ветеринарного коледжу (Велика Британія) та Національного університету Чун Сін (Тайвань) з’ясувала: найдовше живуть бірманські кішки, а сфінкси помирають наймолодшими.
Про що дізналися науковці
Дослідники отримали дані про 7936 домашніх кішок, які померли у Великій Британії з січня 2019-го по березень 2021 року.
Середня тривалість життя кішок тієї чи іншої породи може бути корисним показником, але не дає повної картини. Щоб отримати краще уявлення про прогнозовану тривалість життя цих тварин, дослідники розробили так звані таблиці смертності. Завдяки цьому команда змогла визначити середню очікувану тривалість життя кішок, розповіло видання Live Science.
Дослідження показало, що домашні кішки живуть в середньому 11,7 року. При цьому метиси – приблизно на 1,5 року довше за тварин чистокровних порід. Триваліше за кішок інших порід живуть бірманські: в середньому близько 14,4 року. Тоді як сфінксам відведено вдвічі менше – лише 6,7 року: ймовірніше за все, через генетичну схильність до серцевих, очних та м’язових захворювань.
Дослідники також виявили інші фактори, крім породи, що впливають на тривалість життя пухнастих улюбленців. Самки живуть в середньому на 1,3 року довше, ніж самці. А стерилізовані та кастровані тварини – на 1,1 року довше, ніж інтактні.
Ще одним чинником є спосіб життя, зокрема, постійне перебування вдома або часткове перебування на вулиці. У другому варіанті кішки частіше піддаються різним зовнішнім небезпекам, що можуть завадити тривалому життю тварин.
Таблиці смертності корисні як для ветеринарів, так і для майбутніх власників кішок. Адже ці таблиці містять інформацію, яку слід враховувати під час прийняття важливих рішень стосовно усиновлення кішки, її лікування або евтаназії. На цьому наголосила співавторка дослідження Кенді Тен, епідеміологиня з дрібних тварин.
А ще дослідження мало несподіваний емоційний вплив на деяких власників кішок. За словами пані Тен, після того, як результати роботи поширилися соціальними мережами, на вчених посипалося чимало сентиментальних коментарів. Багато хто розчулився з того приводу, що його котику залишилося досить мало часу. «Мені потрібно краще ставитися до своїх кішок або цінувати час, який ми проводимо разом», – писали власники тварин. Отже, вони мимоволі почали цінувати час, який присвячують кішці, були ладні зміцнювати зв’язок з нею та покращувати ставлення до неї.
Результати дослідження опублікував журнал Feline Medicine and Surgery.
Фото: pexels.com
