Чому не всі птахи літають?

793

Менше одного відсотка всіх видів птахів (а це близько 60 видів) не вміють літати. І це попри те, що птах передусім асоціюється з польотом.

Страуси, пінгвіни, ківі та інші пернаті походять від предків, які літали, але втратили цю здатність, пристосувавшись до життя на суші або воді.

Але чому вони відмовилися від польоту?

Здатність літати є особливо корисною, коли потрібно захищатися від хижаків або подорожувати небом на великі відстані в пошуках їжі та сприятливих умов життя. Однак політ потребує великої кількості енергії. Щодня птахи спалюють під час польоту на 75 відсотків більше енергії, ніж ссавці аналогічного розміру.

«Якщо політ не є необхідним, птахи зможуть краще виживати і розмножуватися, якщо спрямують свої енергетичні ресурси в інше русло», – розповіла виданню Live Science Наталі Райт, дослідниця з Кеньйон-коледжу (штат Огайо, США). Кілька років тому її команда опублікувала в журналі PNAS результати дослідження, присвяченого цій темі. Згідно з ним острівні птахи, що стикаються з невеликою кількістю хижаків (або взагалі з ними не стикаються) і відчувають меншу конкуренцію за їжу та місце проживання, втрачають здатність літати.

Це призводить до певних фізичних змін. У ході еволюції грудні літальні м’язи птахів зменшуються. Грудина (грудна кістка) та її центральний гребінь – кіль, до якого кріпляться літальні м’язи, теж стають меншими, каже Райт. Кістки крил коротшають та втрачають міць. Тоді як їхні ноги внаслідок адаптації до наземного способу життя стають довшими і міцнішими.

Як іще проявляються еволюційні зміни?

Деякі птахи обміняли вміння літати на чудові плавальні здібності. Пінгвіни, приміром, зберегли свої літальні м’язи та кіль, але перепрофілювали їх для плавання. «Вони використовують свої крила, щоб літати під водою», – пояснив Пітер Раян, почесний професор орнітології в Університеті Кейптауна (Південна Африка). У птахів, які не літали протягом тривалого часу, зникає жорстке пір’я, необхідне для польоту, зазначив професор Раян.

У деяких видів, таких як ківі, пір’я на тілі втрачає крихітні гачкоподібні структури, які зазвичай підтримують аеродинамічність птаха. Це надає йому пухнастішого вигляду, додав експерт.

Згідно з цьогорічним дослідженням, опублікованим в журналі Evolution, птахи, що не літають, втрачають особливості пір’я у зворотному порядку порівняно з тим, як вони спочатку еволюціонували. Автори роботи дійшли висновку, що зміни скелета відбуваються відповідно до змін оперення, адже для росту та підтримки кісток потрібно значно більше енергії, ніж для підтримки пір’я.

Хоча птахи, що не літають, нині зустрічаються нечасто, скам’янілості свідчать, що кілька тисяч років тому вони були значно поширенішими та різноманітнішими. Про це розповів Тім Блекберн, професор Університетського коледжу Лондона. Однак прибуття на пташину територію людей і тварин, таких як щури та собаки, призвело до зникнення пернатих.

«Втративши здатність літати, вони не мали часу на те, щоб наново розвинути цю корисну здатність», – сказав професор Блекберн. Це спричинило швидке вимирання таких знакових видів, як додо на Маврикії, моа в Новій Зеландії та багатьох інших.

Як зауважив професор Блекберн, нині на Землі могло б бути в чотири рази більше видів птахів, що не літають, якби не вимирання, спричинене діяльністю людини.

«Багато цих видів процвітали на островах без хижаків, але після прибуття людей зникли», – підтвердив слова професора Ферран Сайол, науковий співробітник Центру екологічних досліджень та лісового господарства в Барселоні (Іспанія).

Фото: pixabay.com