Інна Тихонова 
Шнобелівською пародійна премія зі зворотним сенсом називається з посиланням на карикатурне зображення на її медалі Альфреда Нобеля з подовженим носом – тобто «шнобелем». Англійська назва премії Ig Nobel Prize так само містить гру слів: ignoble перекладається як «ганебний». Відзначати безглузді відкриття та досягнення, до яких застосовується це визначення, запропонували 14 вересня 1991 року дотепні журналісти з американського сатиричного журналу «Аннали неймовірних досліджень». Заявлений засновниками критерій вручення пародійної нагороди – «за дослідження, що їх не варто повторювати». Принципом відбору претендентів на таке вшанування стали здобутки, які спочатку смішать, а потім змушують замислитися.
Гумор у поміч
Ініціатором Шнобелівської премії був тогочасний редактор і співзасновник журналу Annals of Improbable Research Марк Абрахамс. Людина з гарвардською математичною освітою стала церемоніймейстером щорічного присудження «антинаукової» премії під тиском обставин. До редакції створеного ним журналу про неймовірні дослідження постійно приходили автори різних нетривіальних відкриттів, сумнівних з погляду здорового глузду. Редактор так описав враження від тих ідей: «Науковий прогрес починається з цікавості та пошуку відповідей на питання, що інших не хвилюють. Коли серйозні дослідження призводять до кумедних результатів, від розпачу рятує почуття гумору. Шнобелівська премія – це спроба привернути увагу до дослідницьких зусиль, не відзначених у інший спосіб».
Марк Абрахамс
Десять Шнобелівських премій вручаються щороку у вересні за незвичайні та кумедні дослідження з метою зацікавити людей наукою, медициною та технологіями. Попри умовність винагороди (премія дорівнює 10 трильйонам доларів Зімбабве або 10 доларам США), процедура вшанування лауреатів варта уваги – хоча б тому, що у нагородженні в театрі Сандерс Гарвардського університету беруть участь справжні Нобелівські лауреати. Один із них – фізик Рой Глаубер – навіть зобов’язаний після церемоній прибирати зал, адже за тутешньою посадою він є «охоронцем мітли». У 2005 році науковець не зміг виконати завдання Шнобелівського комітету, бо пропустив захід через здобуття власної Нобелівської премії.
Хвилина слави
Шнобелівська премія вручається разом зі статуеткою у вигляді рухливих щелеп на підставці, медаллю з фольги та сертифікатом за підписом трьох Нобелівських лауреатів, що засвідчують її присудження. Церемонію нагородження транслюють у живому етері – по телебаченню, радіо та на офіційному сайті премії. Лауреатам Шнобелівської премії надається можливість виступити з короткою промовою, проте час біля мікрофону обмежується хвилиною. Надто балакучих героїв вшанування нечемно виганяє зі сцени примхлива маленька глядачка, яка скаржиться, що їй нудно. Більше часу для виступів учені матимуть після церемонії – пояснити суть і значення досліджень лауреати Шнобелівської премії зможуть на спеціальних лекціях у Массачусетському технологічному інституті.
Через те, що присудження Шнобелівської премії можна трактувати як критику, організаторів попросили не застосовувати «антинагороду» до британських учених, які й так стали об’єктом глузування в анекдотах. Аргумент наукового радника британського уряду Роберта Мея у 1995 році полягав у тому, що американська премія може зашкодити науковому авторитету британців. Захисник науковців слушно зазначив: висміяти можна навіть ті дослідження, що комусь стануть у нагоді. Проте самі вчені про «недоторканність» не просили. Відомими є факти вручення Шнобелівської премії навіть Нобелівським лауреатам. Першим таким прикладом став Барт Кнолс: у 2005 році він отримав Нобелівську премію з фізики у складі колективу МАГАТЕ, а роком пізніше удостоївся нагороди-антипода в «особистому заліку» за відкриття в галузі біології – про те, що самку малярійного комара однаково приваблюють запахи сиру та людських ніг.
Навмисне не придумати
За «антидосягнення» під час поширення коронавірусу лауреатами Шнобелівської премії оголошувалися лідери держав: Борис Джонсон, Дональд Трамп, Реджеп Ердоган, Жаїр Болсонару, Андрес Мануель Лопес Обрадор, Гурбангули Бердимухамедов, володимир путін та Олександр Лукашенко (його було відзначено «ганебною» премією двічі). Шнобелівська премія в номінації «Менеджмент» присуджувалася п’ятьом китайським професійним кілерам, які наймали один одного для виконання замовного вбивства за «субпідрядом», щоразу знижуючи суму гонорару (зрештою, замовлення залишилося невиконаним). Але в більшості випадків сумнівних «лаврів» удостоюються автори саме реальних наукових праць, серед яких – відкриття, що собаки випорожняються в південному напрямку, страусів сексуально збуджує присутність людей, чорні дірки підходять за фізичними параметрами для розміщення пекла, а «лежачі поліцейські» можуть бути використані для діагностики гострої форми апендициту.
Серед лауреатів Шнобелівської премії виявилися два співавтори, які шукали на собі найболючіші місця укусів оси. Інша пара вчених за допомогою сучасного математичного аналізу обчислювала ймовірність зачаття 888 дітей султаном Марокко Ісмаїлом Кривавим. Дослідники також встановлювали вплив запору на спарювання скорпіонів і визначали природу нудьги вчителів та учнів. Інженери з’ясовували оптимальне розташування пальців при повороті ручки, мистецтвознавці розбиралися в ритуальних клізмах на стародавній кераміці майя, фізики вивчали, як каченятам вдається пливти строєм, економісти встановлювали алгоритм, за яким пліткарі чергують правду з вигадкою. А минулорічних лауреатів непокоїло, що відчувають люди при повторенні одного слова «багато, багато, багато, багато, багато, багато, багато разів», чи однаковою є кількість волосся в обох ніздрях , і чому вчені люблять лизати каміння.
Що вивчали дослідники
Шнобелівської премії удостоєно авторів математичного пояснення, чому успіх є результатом не таланту, а удачі. Серед зазначених тем – доказ того, що зайва вага у чиновників і політиків збільшує суми запропонованих їм хабарів, борода при ударі оберігає щелепу від перелому, а по бровах можна розпізнати психологічного «нарциса». Лауреати Шнобелівської премії досліджували різницю в температурі геніталій одягнених і роздягнених поштарів, простежували взаємозв’язок між поцілунками взасос і нерівністю доходів, виміряли кількість слини у малюків і винаходили автомат для заміни використаних дитячих підгузків. Дослідники розбиралися, які частини тіла найприємніше чухати, чому деякі фекалії мають кубічну форму, і як катання на американських гірках сприяє лікуванню бронхіальної астми та швидкому виведенню каміння з нирок.
Шнобелівської премії у жартівливій номінації «Здорове харчування» удостоїлися дослідження вчених із Зімбабве, Танзанії та Великої Британії про недостатню поживну цінність дієти, заснованої на канібалізмі. Премію у контексті «Розмноження» отримали дослідження впливу синтетики у спідній білизні на збудження та фертильність, а також розробка методу визначення нічної ерекції з використанням поштових марок. Переможцями у розділі «Біологія» виявлялися першовідкривачі комах, у яких жіночі статеві органи мають самці, а чоловічі – самки (напевно, досягнення експертів полягало у спроможності розпізнати їхню справжню стать). А в номінації «Світ» Шнобелівська премія в різні часи діставалася винахідникові караоке (за новий метод виховання терпимості) й авторам доказів, що рослини мають власну гідність, а груба лайка полегшує біль.
P.S. Кожне нагородження за традицією закінчується побажанням успіху наступного разу – тим, хто не отримав Шнобелівської премії, й особливо тим, хто її здобув. Днями дізнаємося, кому усміхнеться доля цьогоріч (а вірніше, над ким вона пожартує).
Фото з відкритих джерел
