Інна Тихонова 
Харчові добавки продаються в продуктових магазинах, і ми купуємося на їхню ймовірну користь для здоров’я. Проте, очікуваної користі нам ніхто не гарантує. Тож саме здорова їжа має стати джерелом усіх необхідних організму речовин.
Компенсатори дефіциту
Біологічно активні добавки є постачальниками речовин для поповнення їхньої потенційної нестачі. Доповнюючи раціон БАДами, можна підтримати та відновити різні функції організму. Встановлено, що регулярне вживання біодобавок зменшує ризик дефіцитного стану на 80%. Прикладами БАДів є екстракт ехінацеї або омега-3. Біологічно активні речовини та їх комбінації призначені для вживання з їжею (можуть впроваджуватися до складу продуктів харчування). БАД вважається харчовою добавкою, а не лікарським засобом. Але одна й та сама речовина може реєструватися і як БАД, і як ліки. Отже, кому БАД може допомогти, а кому нашкодить або виявиться безглуздою витратою грошей?
Для поліпшення раціону використовуються харчові волокна, амінокислоти, ферменти, біофлавоноїди, вітаміни та мінеральні речовини. БАДи можуть являти собою мультивітаміни з мінералами, імуномодулятори, адаптогени чи хондропротектори. Насамперед у медиків викликає сумнів доцільність вживання комплексу вітамінів. У той час як додаткова доза вітаміну D та кальцію може бути корисною при остеопорозі, надлишок бета-каротину підвищує ризик розвитку раку легень серед курців, а надлишок кальцію та вітаміну D збільшує ймовірність утворення каменів у нирках. Кальцій, вітаміни D, С та мультивітаміни, всупереч очікуванням, не показали своєї ефективності у попередженні серцево-судинних захворювань, а багато хто вживає їх саме для цього.
Призначати дієтичні добавки треба за медичними показаннями. Наприклад, лікар може призначити БАД дорослим пацієнтам з діагнозом целіакія, коли є проблеми у засвоєнні будь-яких поживних речовин. В інших випадках оптимальним рішенням є споживання вітамінів та мінералів зі збалансованого харчування. Мультикомпонентні БАДи з купою активних речовин не варто вживати «про всяк випадок». Щоразу слід шукати баланс між користю та шкодою БАДів. Такі призначення не робляться «наосліп». Про прийом БАДів варто повідомляти нового лікаря, бо взаємодія харчових добавок із ліками може становити загрозу для здоров’я.
Не все на благо
За рідкісними винятками, необхідні для життєдіяльності органічні сполуки не можуть синтезуватися самим організмом: вітаміни надходять із їжею. За їхнього дефіциту порушуються важливі для життя процеси – вони можуть утруднитися або навіть повністю зупинитися. Потреба у вітамінах визначається станом конкретного організму чи впливом довкілля. Наприклад, людина, на відміну більшості ссавців, втратила здатність синтезувати вітамін С і має отримувати його у процесі харчування. Вегетаріанці потребують добавки вітаміну B12, позаяк рослинна їжа його не містить. А вітамін D синтезується в шкірі людини при достатньому впливі ультрафіолетових променів, і для його отримання потрібне сонячне світло, а не харчові добавки.
За призначенням лікаря БАД з вітамінами може бути показаний лише в окремих випадках – літнім людям, новонародженим малюкам, вагітним і матерям, що годують. Більшість людей не потребують добавок із вітамінами при повноцінному харчуванні. Вживання рослинних жирів, молочних продуктів, риби, свіжих овочів та фруктів принесе більше користі, ніж пігулки з мультивітамінним комплексом. Авторитетні дослідники дійшли висновку, що тривалий прийом полівітамінів не покращує прогноз для життя, а, навпаки, підвищує ризики, загрожуючи інфарктом та онкологічними хворобами (зокрема, раком легень). Необхідність додавання мінералів знижується в такій послідовності: калій, хлор, натрій, кальцій, фосфор, магній, залізо, цинк, марганець, мідь, йод, хром, молібден, селен, кобальт. Компоненти бору та кремнію не включаються в добавки взагалі.
При синтезі білків використовуються 20 амінокислот, 8 із яких є незамінними (наприклад, жирні кислоти омега-3 і омега-6), тобто вони не можуть бути синтезовані організмом і мають надходити з харчуванням. Замінні амінокислоти виробляються в організмі з інших амінокислот, але потреба в них може зумовлюватися віком, станом здоров’я або способом життя. Амінокислоти є обов’язковим компонентом спортивного харчування. А пробіотики як біодобавки використовуються для нормалізації кишкової мікрофлори й імуномодуляції. З терапевтичною метою призначаються, наприклад, лактобактерії та біфідобактерії. Серед натуральних дієтичних добавок з недоведеною ефективністю – ехінацея, женьшень, гінкго білоба, звіробій, лецитин, колаген та ін. Попри тривалий досвід використання у фітотерапії та традиційній медицині, подібні порошки, відвари, настоянки та екстракти не мають стандартів і відповідно – гарантій якості.
Ризик ускладнень
Адаптогени й імуномодулятори у вигляді натуральних препаратів можуть виявитися небезпечними через вміст сотень активних інгредієнтів, забруднення важкими металами та іншими токсинами, а також фальсифікацію з заміною компонентів. Половина із перевірених препаратів зазвичай містить сторонню сировину. Аналізи показують, що багато біологічно активних добавок мають гепатотоксичність. У БАД для схуднення, наприклад, виявляли не лише сечогінні та проносні засоби, а навіть сильнодіючі препарати амфетаміну та його похідних. Наукові публікації результатів 85 досліджень в International Journal of Clinical Practice містять дані про побічні явища та зниження терапевтичного ефекту при вживанні БАДів одночасно з ліками.
Зокрема, це характерно для біодобавок з магнієм, кальцієм, залізом, екстрактом йохімбе, гінкго білоба, ехінацеї, звіробою та лляного насіння. З ліків найгірше поєднуються з БАДами кардіологічні, антиагрегантні (для розрідження крові) та протидіабетичні препарати: варфарин, дигоксин, аспірин, тіклопідин та інсулін. Побічні ефекти в такому разі є можливими з боку шлунково-кишкового тракту, нервової та сечостатевої систем. За інформацією «Медичного журналу Нової Англії», щороку близько 23 000 звернень за невідкладною допомогою у США пов’язані з побічними ефектами через вживання біологічно активних добавок. Ось що буває, коли втрачається баланс між користю та шкодою БАДів.
Прикладами несумісних поєднань вітамінів і мінералів з продуктами харчування можуть бути наступні комбінації: заліза та зеленого чаю, мелатоніну й інших седативних рослин, червоного дріжджового рису та ніацину, звіробою й антидепресантів, коензиму Q10 і протидіабетичних засобів, вітаміну К та препаратів для розрідження крові, риб’ячого жиру та гінкго білоба. Щоб уникнути ускладнень, приймати ці БАДи слід із різницею щонайменше 2 години. І навпаки: є приклади фармакологічної взаємодії, коли одночасний прийом сумісних елементів є більш бажаним, ніж роздільний, тому що синергізм забезпечує кращу засвоюваність нутрієнтів. Вступаючи під час споживання їжі в перехресну реакцію у шлунку, сумісні речовини сприяють взаємному всмоктуванню.
Хороші та погані поєднання
Вітаміни і мінерали в БАДах можуть бути добрими компаньйонами. Наприклад, цинк підвищує всмоктування вітаміну А, а вітаміни А і С, як і мідь, посилюють всмоктування заліза. Засвоєнню вітамінів групи В (крім В1) допомагає магній. Вітаміни групи В2 стимулюють засвоєння цинку, а B6 зменшує його виведення з організму. Вітамін B3 є сумісним із міддю та залізом. Кальцій сприяє засвоєнню вітаміну B12, а засвоїтися самому мінералу допомагають вітаміни В6, С і D. Вітамін С та мідь є каталізаторами для засвоєння заліза. Вітамін Е добре поєднується з селеном (мінерал посилює його антиоксидантну дію). Вітамін К потрібний кальцію для побудови кісткової тканини. У свою чергу кальцій є сумісним із вітамінами B6, B12, D. Але магній у складі вітамінно-мінерального комплексу з такими елементами створить протилежний ефект.
Вітаміни та мінерали з антагоністичною дією доцільно приймати окремо, інакше вони руйнуватимуть або пригнічуватимуть властивості один одного. Це стосується вітаміну Е та магнію, міді, заліза, цинку. Вітамін В9 та цинк блокують один одного, створюючи нерозчинний комплекс, важкий для засвоєння. Вітамін B12 дезактивується при поєднанні із залізом, міддю і марганцем. Залізо та мідь ускладнюють всмоктування вітаміну В2. Мідь знижує активність вітаміну В5, B12, C та E. Прийом вітамінів В1, В12, С та міді в окремих пігулках і в різний час дозволить без перешкод досягти граничного максимуму концентрації в крові, що знизить ймовірність негативної взаємодії. Краще робити перерву в прийомі непоєднуваних компонентів тривалістю 4-6 годин.
Спільний прийом вітамінів В1 та вітаміну В2 може посилити алергічні реакції. Не «дружить» так само вітамін В1 з В3, В6 і B12: «брати» з однієї «родини» блокують його біологічну активність. Однак у вітамінних комплексах БАДів вітаміни групи В зібрані з урахуванням часу вивільнення кожного елемента, тому така форма прийому вважається допустимою. «Ворогами» є вітаміни D та Е – цих антагоністів потрібно приймати окремо. Уникати варто також поєднання вітамінів Е, В12 та К. Вітаміни К, Е та А заважають всмоктуванню один одного. Для поповнення дефіциту вітаміну К відповідну добавку слід приймати окремо від інших, дотримуючись проміжку часу від 2 годин. Кальцій є антагоністом заліза, цинку, натрію та фосфору. Є й інші випадки, що потребують обачності. Щоб не помилитися у визначенні користі та шкоди БАДу, краще обійти «кота в мішку» стороною.
Фото: pexels.com
