Чому кішки щебечуть, передчуваючи здобич?

Коли кішки дивляться на майбутню здобич, від них можна почути дивні звуки на кшталт щебетання. У зоопсихологів є кілька версій стосовно цього.

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Зазвичай кішки видають безліч звуків, щоб спілкуватися з людьми та тваринами. Нявкання, спрямоване переважно на людей, є закликом до уваги або проханням про їжу. Тоді як шипіння або гарчання на інших тварин вказує на стрес і ворожість. А що означає тихе щебетання, яке кішки подекуди видають, коли переслідують здобич?

«Доволі складно сказати, що саме відбувається, але це навряд чи схоже на спілкування з нами або іншими тваринами», – зазначила в інтерв’ю виданню Live Science докторка Мікель Марія Дельгадо з Американського ветеринарного товариства з поведінки кішок.
Незалежність кішок робить їх особливо складними для вивчення в лабораторних умовах. Але у власників цих тварин та дослідників є певні припущення, що пояснюють цю милу балаканину.

Які є версії?

За словами пані Дельгадо, одна з гіпотез полягає в тому, що ця поведінка пов’язана із фрустрацією. Кішка бачить здобич, але між ними є бар’єр. Подібно до того, як люди буркотять або хмикають, коли дратуються, котики також можуть виражати певні емоції за допомогою дивних вокалізацій. І ці емоції не обов’язково негативні. Можливо, йдеться про звичайне хвилювання, вважає експертка.

Однак жодних наукових доказів цієї теорії немає, а розробити експеримент для її перевірки доволі складно. Спочатку потрібно дізнатися, за яких обставин пухнастики базікають. Але продемонструвати емоційну реакцію кішки буде складніше. Тож, імовірно, доведеться враховувати деякі фізіологічні показники стресу, як-от гормони стресу.

Інша ідея полягає в тому, що кішки відкривають рота, аби посилити свій нюх. Можливо, «відкриваючи та закриваючи рот, вони намагаються впустити повітря туди, де в них розташований так званий вомероназальний орган або орган Якобсона», – припустив Джонатан Лосос, еволюційний біолог з Вашингтонського університету. Цей сенсорний орган у роті (на небі), діє як другий ніс. Це дає можливість кішці відчувати запахи, відмінні від тих, які виявляє її ніс.

Спрямовуючи потік повітря до цього органу, щебетання може допомогти кішкам отримати більше сенсорної інформації про навколишнє середовище. Але розробити дослідження для ефективної перевірки цієї гіпотези також складно.

Наступне можливе пояснення котячого щебетання має дещо міцніше наукове підґрунтя. Йдеться про наслідування. «Деякі дослідники спостерігали, як маргай (Leopardus wiedii), маленька плямиста дика кішка з Південної та Центральної Америки, базікала, коли намагалася полювати на групу маленьких мавп», – розповів пан Лосос. Тоді науковці стверджували, що котяче базікання було схоже на звуки, які видавали ці мавпи.

кіт на дереві

А ще воно дещо подібне до щебетання дрібних птахів – традиційної здобичі домашніх кішок, які можуть використовувати ці звуки для полювання.
«Більшість кішок досліджені недостатньо, і ми не знаємо про них багато чого, так само як і про предка домашньої кішки – північноафриканську дику кішку», – зауважив Джонатан Лосос. За його словами, ключ до розуміння домашніх кішок – це глибше розуміння диких кішок. Адже ми маємо дізнатися, що саме від своїх предків успадкували свійські котики.

Як зазначила докторка Дельгадо, нині базікання кішок поки що залишається загадкою. І, можливо, власники цих тварин могли б надати зоопсихологам важливу інформацію, що допомогла б цю загадку розгадати.

Фото: pixabay.com

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.

RU