Невже Велика піраміда в Гізі старанно приховувала свій вік? Гіпотеза інженера-дослідника Альберто Доніні з Болонського університету (Італія) вибухнула, наче грім серед ясного неба.
До цього часу науковці не сумнівалися в тому, що найвищу піраміду Гізи – Велику піраміду або піраміду Хеопса (Хуфу) – збудували близько 2560 року до нашої ери. (Висота культової споруди – 137,8 м, початкова – 146,6 м).
Але нещодавно, проаналізувавши ерозію споруди, Доніні заявив, що Велика піраміда старша на багато тисяч років.
Чому дослідник так вирішив?
Величезні блоки пірамід, які можна побачити нині, колись були приховані під облицювальними вапняковими каменями, що надавали споруді гладкого, блискучого вигляду. Протягом століть їх поступово видаляли та використовували на інших будівництвах. (Частину цього матеріалу відправляли до Каїру на початку XIV століття). Під знятим облицюванням оголювались блоки, що понад шість століть піддавались вивітрюванню. А тим часом біля основи піраміди такі самі блоки були нічим не захищені від початку будівництва піраміди, розповідає видання IFLScience.
За словами дослідника, він «виміряв ерозію поверхні блоків, що свого часу були вкриті облицюванням, та порівняв її з ерозією сусідніх каменів, які піддавались впливу атмосферних факторів з моменту будівництва пам’ятки».
Вивчивши сліди вивітрювання на піраміді та використовуючи статистичну модель, Доніні дійшов висновку: є 68,2-відсоткова ймовірність того, що Велика піраміда Гізи була побудована в період з 8954 р. до н. е. до 36 878 р. до н. е., тобто в середньому – у 22 916 р. до н. е.
А отже, ймовірно, що фараон Хеопс просто відреставрував Велику піраміду, приписавши собі авторство, вважає Доніні. Згідно з його припущенням, «приблизно за 20 000 років до нашої ери в Єгипті існувала цивілізація, здатна побудувати принаймні піраміду Хеопса».
Доніні при цьому зазначив, що ці результати є приблизними, а дослідження має безліч обмежень.
І хоча результати дослідження вже опублікував портал ResearchGate, воно ще має пройти рецензування.
Наукова спільнота поставилась до гіпотези з недовірою
Дослідження Доніні передбачає, що вивітрювання відбувалося постійно, тоді як умови навколо пірамід змінювалися протягом минулих століть. Крім того, поверхні могли вкриватись піском і ставати невидимими для різних видів вивітрювання. До того ж туристичний бум навколо пірамід значно посприяв їхньому руйнуванню.
Отримані результати сильно розходяться з попередніми спробами датування пірамід за допомогою декількох надійних методів.
«Насамперед ми датуємо піраміди, виходячи з їхньої ролі у розвитку єгипетської архітектури та матеріальної культури протягом 3000 років. Тому ми маємо справу не з якимось одним джерелом фактичних знань про Гізу. Ми маємо справу з усією єгиптологією та єгипетською археологією», – пояснив відомий єгиптолог та археолог Марк Ленер.
За його словами, показовим прикладом є кераміка. Та, яку можна знайти в Гізі, подібна до кераміки часів Хеопса, Хафре та Менкаура, які збудували ці піраміди в період Четвертої династії. 3000-річну еволюцію кераміки ретельно вивчали експерти.
Зрештою, вчені підтверджували точність даних за допомогою методу радіовуглецевого датування, аналізуючи різні матеріали, що були знайдені в пірамідах.
Фото: Unsplash
