Своє нове дослідження американські лінгвісти та психологи з Міссурійського університету в Канзас-Сіті (UMKC) та Аризонського університету (ASU) присвятили невпинному занепаду усної мови. Згідно з даними науковців, щодня середньостатистична людина втрачає 338 усних слів. Тож річна втрата становить близько 120 000 слів. А це – тисячі й тисячі людських взаємодій, що не відбулися.
Отже, ми говоримо дедалі менше. Така тенденція стала чітко простежуватися з 2005 року.
«Незначні зміни в повсякденній поведінці з часом накопичуються. Поступове скорочення обсягу мовлення є непомітним день у день, але протягом багатьох років воно може змінити взаємодію між людьми», – зазначила Валерія Пфайфер, доцентка кафедри лінгвістики та психології в UMKC, яка очолила дослідження разом із професором психології Маттіасом Мелєм з ASU.
Як команда дійшла таких висновків?
Науковці Пфайфер та Мель проаналізували зі своєю командою дані 22 досліджень, що проводилися з 2005 до 2019 року у США, Європі та Австралії.
Дослідники ретельно вивчили аудіозаписи повсякденного життя 2197 добровольців віком від 10 до 94 років. Як виявилося, за 14 років кількість усних слів скоротилася в учасників у середньому на 28 відсотків, розповіло видання BBC Science Focus.
А це означає, що в житті добровольців стало значно менше усних розмов з іншими людьми, зауважила пані Пфайфер. «А якщо люди менше розмовляють, вони втрачають як безпосередні емоційні переваги соціальної взаємодії, так і можливість підтримувати тривалі міцні взаємини». Тим часом важливими є навіть короткі вербальні взаємодії, наприклад, розмови з баристою, продавцем та іншими незнайомцями.
За словами науковців, дослідження не змогло точно визначити причину скорочення усного мовлення, але період, що розглядався, збігся з розквітом текстових повідомлень, електронної пошти та соціальних мереж. Тобто часом, коли усні розмови почали активно переміщатися на цифрові майданчики.
Команда також виявила певні відмінності в результатах залежно від віку. В учасників віком 25 років і молодше спостерігалося помітно різкіше зниження мовних здібностей. Це, ймовірно, пов’язано з активнішим використанням технологій особами цієї вікової групи.
«Питання про те, чи забезпечують текстові бесіди ті самі соціальні переваги, що й усні, залишається відкритим та потребує подальшого вивчення. Люди використовують усне мовлення вже понад 200 000 років, і ми поки що не знаємо, чи спричинить перехід до цифрових засобів комунікації соціальні витрати». Валерія Пфайфер.
Ученим ще належить розкрити наслідки цифрової комунікації та залежності від письмового тексту і смайликів. Команда також планує глибше вивчити, як усна та письмова комунікація впливають на здоров’я, добробут і відчуття самотності.
Фото: pexels.com
