Ніла Іваненко 
Команда Кароліни Акости Госпіталече, професорки палеонтології хребетних в Національному університеті Ла-Плати (Аргентина) знайшла в Антарктиді скам’янілості невідомого величезного птаха.
Йдеться про два 8-сантиметрових кігті таємничого пернатого, що збереглися в еоценових відкладеннях формації Ла-Месета на антарктичному острові Сеймур. Вік скам’янілих кігтів – 50 мільйонів років. Реконструкція вимерлого птаха показала, що він був заввишки два метри та важив близько 100 кілограмів. Тож учені припустили, що він міг тероризувати фауну Антарктиди в ті далекі часи, коли на континенті панував теплий клімат.
«Великі континентальні хижаки тоді були відсутні в антарктичних спільнотах. Серед птахів ми знали лише денного хижака та дрібних комахоїдних сумчастих. Гігантських хижаків ми досі ніколи не знаходили», – розповіла Кароліна Акоста Госпіталече.
Про що повідомили дослідники
Отже, замість безлічі скам’янілостей дрібних ссавців, що часто зустрічаються на острові Сеймур, науковці виявили два довжелезні скам’янілі пазурі. Попервах команда припустила, що колись давно вони належали великому пернатому, відомому науковцям як «птах жаху».
Цей титул дослідники зазвичай давали представникам вимерлого сімейства Phorusrhacidae, які вважаються моторними та активними хижаками. Пазурі, знайдені командою, могли належати до цієї групи. Однак вік скам’янілостей та відсутність інших частин скелета означали, що Кароліна Акоста Госпіталече та її колега – доктор Вашингтон Джонс – не можуть однозначно віднести знахідку до цієї категорії древніх птахів. Проте вони вважають, що цей грізний птах великовагового класу, швидше за все, може належати до спорідненої групи пернатих.
Вчені припустили, що ці грізні птахи харчувалися переважно дрібними та середніми хребетними, такими як сумчасті та копитні (група, до якої нині входять свині та олені). Завдяки своїм довгим кігтям та гострим гачкуватим дзьобам величезні птахи легко розправлялися зі своєю здобиччю, розповіло видання IFLScience.
На думку дослідників, птахи могли бути суперхижаками, що посідали найвище місце у харчовому ланцюгу. Тобто жодна інша тварина чи пташка не могла полювати на нього. Це відкриття, на думку вчених, «однозначно змінює розуміння динаміки ранньоеоценових антарктичних континентальних екосистем».
Дослідники сподіваються, що попереду в них багато інших знахідок скам’янілостей, які розкриють більше подробиць про цих лютих хижаків та довкілля, в якому вони жили мільйони років тому. А допомогти науковцям в їхніх пошуках може ерозія.
«Зазнаючи значної ерозії, антарктичні острови щороку відкривають нові скам’янілості. А це дає нам унікальну можливість дізнатися більше про стародавні екосистеми Антарктиди», – зазначила керівниця команди.
Результати дослідження опублікував журнал Palaeontologia Electronica.
