Ніла Іваненко 
Науковці виявили, що посилення гена, який є у всіх людей, може вповільнити швидкість зношування наших клітин.
Команда вчених, що вивчала ДНК плодових мух, знайшла ген, який визначає, чи помруть вони молодими. Дослідники прогнали цей ген через базу даних людей та виявили збіг на 93 відсотки з людським геном, відомим як DIMT1.
Під час лабораторних експериментів учені піддали людські клітини впливу радіації. Це спричинило ефект, що його можна порівняти з віковою деградацією, яка зазвичай відбувається в людей. Команда побачила, що клітини з посиленим геном DIMT1 «старіли» на 65 відсотків повільніше, ніж клітини незмінені.
І людський ген, і ген мухи змінюють форму та структуру своїх мітохондрій. Це відіграє неабияку роль в балансуванні окислювального стресу, що запускає процес старіння, розповіло видання Daily Mail.
Мітохондрії відповідають за вироблення енергії, необхідної клітині для функціонування. Це схоже на електростанцію, що постачає енергію клітинам. Якщо ж вони не отримують необхідної енергії, тканини та органи не працюють належним чином, через що й починається процес старіння.
Ще деякі подробиці дослідження
Шукаючи гени, що вповільнюють старіння, команда вивчила 1283 сегменти ДНК плодових мух та виявила ген CG11837, що регулює тривалість їхнього життя. Коли дослідники збільшили активність гена, плодові мухи жили на 59 відсотків довше
За допомогою штучного інтелекту команда виявила, що структура CG11837 подібна до структури людського гена DIMT1. А потім провела дослідження, використавши клітини дорослого чоловіка, посиливши вироблення більшої кількості DIMT1 протягом трьох днів.
Модифіковані клітини росли з тією ж швидкістю, що й незмінені. Однак коли команда піддала обидві групи клітин рентгенівському випромінюванню, вона помітила різницю. Змінені клітини старіли на 65 відсотків менше та росли на 24 відсотки швидше, ніж клітини з контрольної групи.
Дослідникам також вдалося звернути назад старіння мишей. Ті з них, до яких застосовували експериментальну генну терапію, жили на 109 відсотків довше, ніж миші, які отримали плацебо.
Така генна терапія поки що недоступна для людей. Однак експерти припустили, що це питання найближчих п’яти років.
Науковці сподіваються, що їхні результати стануть початком нових досліджень щодо активації чарівного гена в людей.
Висновки з дослідження опублікував журнал Nature Aging.
Фото: pixabay.com
