Ніла Іваненко 
Команда вчених з Університету Твенте (Нідерланди) провела цікаве дослідження на тему брехні. Його висновки показали, що найпоширеніша неправда стосується інформації про власні найкращі риси, переваги й чесноти.
Тобто, люди більш охоче брешуть про те, що дає їм можливість мати кращий вигляд в очах інших: розумніший, сміливіший, благородніший тощо. Один з найбанальніших випадків – розхвалювання своїх заслуг та досвіду під час співбесіди.
Науковців здивувало, що найрідше люди воліють брехати про переваги інших, як-от про те, що ті добре виконують свою роботу, хоча це й не так.
Як проходило дослідження
Науковці провели чотири експерименти, щоб оцінити пріоритетні теми брехні, її частоту та психологічні наслідки.
Під час першого експерименту вчені попросили 285 добровольців віком від 18 до 75 років відстежувати всю свою брехню протягом дня. Виявилося, що 22 відсотки учасників віддавали перевагу егоїстичній брехні – переважно для того, щоб перебільшити свої успіхи чи досягнення.
При цьому 70 відсотків учасників стверджували, що вони взагалі не брехали. Тоді як представники незначної меншості (8 відсотків) зізналися, що вони брехали стосовно інших людей: «зазвичай для того, щоб захистити чиїсь почуття».
У другому експерименті добровольці мали розповісти, як вони відповіли б на низку складних питань, на які люди часто дають неправдиві відповіді. (Чи сподобався вам подарунок, скільки вам років тощо).
Після цього за допомогою анкетування вчені виміряли самооцінку учасників, ступінь їхньої нервозності, а також їхнє відчуття жалю, нещасливості та дискомфорту. Згідно з результатами, 46 відсотків добровольців зізналися, що брехали в описаних вище ситуаціях. Експеримент також показав, що ті, хто брехав, мали значно нижчу самооцінку та відчували більше негативу, ніж ті, хто казав правду.
У третьому експерименті добровольцям довелося розповісти про ситуації, в яких вони збрехали або сказали правду. Під час цих розповідей дослідники відстежували негативні та позитивні емоції учасників, розповіло видання Daily Mail.
Добровольці, котрі пам’ятали сценарії, в яких вони збрехали, мали нижчу самооцінку та відчували менше позитивних емоцій, ніж ті, хто пам’ятав сценарії, за яких казали правду.
Зрештою, у четвертому експерименті учасники відстежували свої звички брехні та самооцінку протягом п’яти днів. Близько 22 відсотків з них повідомили, що брехали щодня. Тоді яка 19 відсотків заявили, що взагалі не брехали.
Як резюмували дослідники, коли хтось брехав, його самооцінка була нижчою, ніж напередодні. Це свідчить про те, що люди, які кажуть неправду, зазвичай можуть не мати низької самооцінки. Однак акт брехні знижує їхню самооцінку.
Висновки з дослідження опублікувало видання British Journal of Social Psychology.
Фото: pixabay.com
