Ніла Іваненко 
Нещодавно портал 50Plus розповідав про те, що кохання робить з мозком людини. День святого Валентина – гарний привід дізнатися, з якими ще органами та функціями організму пов’язане це романтичне почуття.
Донедавна наше розуміння механізмів, що його супроводжують, було доволі обмеженим. Нині наука про кохання, що невпинно розвивається, поповнюється інформацією про вплив цієї потужної емоції на нашу психіку та фізіологію.
Найкращий сон – разом
Попри твердження деяких сомнологів, що сон пари у спільному ліжку нібито неміцний та неспокійний, німецькі науковці запевняють у зворотному. Згідно з дослідженням Кільського університету імені Крістіана Альбрехта, нічний відпочинок разом із партнером покращує сон зі швидким рухом очей (REM). А саме ця фаза відповідає за наші емоції, спогади та креативне розв’язання проблем.
Дослідники сканували роботу мозку молодих пар протягом чотирьох ночей. Деякі ночі закохані провели окремо, а деякі – разом. Під час спільного відпочинку пари продемонстрували покращення якості сну.
Здоров’я важливих органів
Ще одне недавнє відкриття стосується впливу кохання на мікробіом нашого кишківника. Ця спільнота кишкових мікробів корелює з багатьма функціями організму, зокрема, травленням та роботою мозку.
Дослідження Університету Британської Колумбії (Канада) засвідчило, що люди, які перебувають у близьких відносинах та постійних фізичних контактах, мають різноманітнішу мікрофлору кишківника. Опубліковане в журналі Scientific Reports, це дослідження показало, що один звичайний поцілунок транспортує між закоханими близько 80 мільйонів бактерій.
Як довели інші науковці, кохання може також зменшити хронічне запалення та, як наслідок, знизити ризик розвитку діабету, хвороб серця та деяких видів раку.
Відповідно до дослідження Університету Північної Кароліни (США), проведення часу з коханими знижує рівень С-реактивного білка (СРБ), ключового індикатора хронічних запалень. Команда протягом місяця перевіряла рівень СРБ у 100 осіб, котрі перебувають у близьких стосунках. Як повідомили вчені у журналі Brain, Behaviour and Immunity, що більше часу учасники проводили зі своїми партнерами, то нижчим був у них рівень СРБ.
Кохання знеболює
А тим часом дослідження Університету медичних наук Австрії показало, що присутність поруч близької людини сприяє зменшенню болю, навіть якщо ви її не торкаєтеся і не розмовляєте з нею.
Команда залучила до дослідження 48 пар. Усіх учасників перевірили на стійкість до болю. Спочатку – коли вони були самі, а потім – поряд з коханими. Виявилося, що і чоловікам, і жінкам легше терпіти біль, коли поруч є близька людина, розповіло видання Daily Mail.
Викиди окситоцину регулюють травлення та сприяють росту волосся
В основі багатьох фізіологічних ефектів кохання лежить викид окситоцину, або гормону обіймів та дотиків. Він пов’язаний з багатьма поведінковими проявами, зокрема й ейфорією, яку ми відчуваємо, коли закохуємось. Окситоцин добре відомий тим, що розслабляє, допомагає встановити зв’язок із партнером та знижує стрес.
А це своєю чергою може допомогти при розладах кишківника, пов’язаних зі стресом. Дослідження Медичного коледжу штату Пенсільванія (США) показало, що окситоцин може зменшити симптоми травлення, спричинені стресом. Як-от запор, здуття живота і нудоту.
Крім того, вчені виявили, що окситоцин сприяє росту волосся. Дослідження, опубліковане торік у журналі Scientific Reports, засвідчило: цей гормон активізує розвиток клітин дермального сосочка, що відіграє життєво важливу роль для росту волосся.
Як дофамін керує закоханими
Кохання також сприяє викиду дофаміну – гормону радості. Він впливає на багато функцій організму, зокрема, на активність, настрій та відчуття щастя – ті самі «метелики в животі». Команда американських нейробіологів нещодавно довела, що коли людина очікує на побачення з об’єктом кохання, рівень дофаміну в її організмі різко зростає. Нейробіологи стверджують, що сплеск дофаміну, спричинений романтичною пристрастю, є корисним для нашого здоров’я. І саме він змушує нас підтримувати любовний зв’язок. Це пояснює, чому так важко розривати стосунки.
Тим часом нерозділене кохання може зумовити поведінку, що нагадує залежність, зауважила докторка Емілія Вуорисалмі з Фінляндії. За її словами, кожна клітина нашого тіла хоче бути з коханою людиною. Якщо з якоїсь причини цього не відбувається, рівень дофаміну падає, а гормони стресу кортизол та норадреналін вивільняються.
Фото: pexels.com
